Голос молодих учених України в залі Генеральної асамблеї ООН

Олександр Петренко, Г олова Товариства молодих вчених Одеського національного медичного університету

Глобальний світ – це світ, в якому події, що відбуваються в окремій країні, на окремому континенті, впливають на все людство. Це світ, в якому міжнародне співтовариство приходить до консенсусу про допомогу один одному. І сьогодні в глобальному співтоваристві відбуваються масштабні зміни, зумовлені Цілями сталого розвитку (ЦСР) ООН, які розробили і реалізують країни-учасниці. ЦСР прийшли на зміну Цілям розвитку тисячоліття та продовжують справу перетворення світу, пропонуючи заходи щодо його поліпшення до 2030 року. І, безумовно, велика роль у їх реалізації належить молоді.

Я, Олександр Петренко, голова Товариства молодих вчених Одеського національного медичного університету. Наше наукове товариство перебуває в постійному пошуку грантів і освітніх програм для того, щоб залучати молодих учених, молодих лікарів і студентів до міжнародної співпраці, допомагати розвиватися в особистісному і професійному аспектах. На Facebook ми дізналися про те, що компанія ELS Educational Services спільно з United Nations Academic Impact проводять конкурс під назвою «Багато мов – один світ». «Поділіться своїми ідеями, і вас почують … навіть, можливо, в залі Генеральної Асамблеї ООН!», – такими були перші рядки в інформаційному листі.

Коли молодий лікар запитує себе про цілі, які ставить перед ним медицина, стає очевидно, що найголовніша мета – допомагати людям. Важко в цьому аспекті недооцінити важливість реалізації ЦСР будь-якою людиною, особливо людям з такими професійними обов’язками. У всі часи лікарі визначали вектор розвитку людства, і можливість сьогодні долучитися до цього процесу ми не могли упустити. Мислити глобально, діяти глобально – це обов’язкові умови реалізації ЦСР у всьому світі, й особливо в Україні. Отже, навесні 2016р. ми поширили інформацію про конкурс та подали три заявки на участь від нашої альма-матер, одна з яких – моя. Сам конкурс передбачав написання есе у вільній формі на тему глобалізму, багатомовності та мультикультуралізму, їх впливу на наш світ, при цьому необхідно було врахувати свій особистий, національний, культурний і професійний інтереси.

У своєму есе я звернув увагу на те, як глобалізм допомагав розвиватися людству в усі часи, сприяючи розвитку культури, науки, людської думки загалом. Я не міг не наголосити й на тому, що завдяки глобалізації ми можемо допомагати країнам, що розвиваються, подолати їхні проблеми зусиллями медичної науки, покращуючи глобальну охорону здоров’я і запобігаючи виникненню епідемій, знижуючи смертність і збільшуючи тривалість життя, адже це стосується всіх нас. На це вказують і наші сучасники: так, Ганс Рослінг, дослідник і засновник фонду «Гепмайндер», який вивчає проблеми громадського здоров’я за допомогою статистичних методів досліджень, відзначає позитивну тенденцію в демографічній ситуації Бангладешу: ще в 1972 р. співвідношення було близько 7 дітей на одну жінку, тоді як тривалість життя була меншою ніж 50 років. Ці цифри свідчать передусім про низький рівень медичного обслуговування населення, високу дитячу смертність. З розвитком медичної служби в Бангладеші, і з залученням іноземних фахівців, підвищенням обізнаності населення про сучасні методи медицини та контрацепції, до 2012-го року статистично вже було співвідношення 2,2 дитини на одну жінку, тоді як середній вік наближався до позначки в 70 років. Цей результат був би неможливий у разі виникнення перешкод для поширення знань, проте уряд Бангладешу всіляко сприяв вихованню молодого покоління: щоб підвищити рівень освіти жителів країни, влада подолала дискримінацію, надавши жінкам право здобуття середньої освіти, зокрема й завдяки субсидіям. Це і є глобалізм.