Наталія Мельник. Дорогою чоловічого серця

День Покрови Пресвятої Богородиці є особливим днем для українців. У Конституції України вказано, що Українська держава спирається «на багатовікову історію українського державотворення». Саме з огляду на традиції та глибокий історичний зміст цього дня, Президент України Петро Порошенко встановив 14 жовтня Днем захисника України.

Ми неодноразово створюємо і описуємо образ «ідеального» чоловіка: хоробрий, мужній, відповідальний, цілеспрямований, вірний, мудрий, добрий, без шкідливих звичок і т. д. Але чи справді існують такі ідеали, і чи можна чіпляти ярлики на тих чоловіків, які не виправдовують наші сподівання. Причина банальна: у кожного чоловіка є своя таємниця, своя рана, адже сьогодні представники «сильної статі», яким звідусіль кричать, якими вони мають бути, ще більше схильні до важких падінь та розчарувань, ігноруючи те, що є глибоким і справжнім для їхнього серця.

Джон Елдредж у своїй книзі «Дике серце: Таємниця чоловічої душі» дуже гарно говорить про призначення чоловіка в родині, Церкві, суспільстві тощо. Книга призначена як для чоловіків, щоб повернути собі своє серце, так і жінкам, щоб краще зрозуміти своїх чоловіків і жити таким життям, якого вони обоє бажають. Мабуть недаремно у світі продано понад 1 млн примірників цієї книги. Хотілося б, щоб кожна жінка змогла розгадати таємницю серця власного чоловіка, а чоловіки змогли жити за покликом серця, яке отримали від Бога. Можливо, тоді б наші шлюби стали більш міцними та правдивими. Пропонуємо кілька цитат для роздумів із вищезгаданої книги…

«…Як це сталося, що коли чоловіки заглядають собі в серце, то не знаходять там чогось геройського та шаленого, натомість бачать лише злість, похіть і страх? Сто п’ятдесят років тому Торо писав: «Безліч чоловіків проживають своє життя у тихому відчаї» і здається, що відтоді нічого не змінилося. Як сказано у «Хороброму серці»: «Всі чоловіки вмирають, одиниці з них по-справжньому живуть». Тому більшість жінок проживають життя тихої смиренності, втративши надію зустріти справжнього чоловіка».

«…Виглядає, що реальне життя середньостатистичного чоловіка страшенно далеке від бажань його серця. У нього немає битв, які варто вести, хіба що це битви на дорогах, докази на ділових зустрічах чи боротьба з рахунками. Де велика битва чоловіків, які зустрічаються на каві і діляться думками про біблійні вірші? А ті, що тиняються в бовлінг-клубі, викурюють кілька сигарет на день і випивають, є в тій самій ситуації. Мечі і замки їхнього дитинства давно витіснили олівці та офіси. Без великої битви, в якій чоловік може жити і вмерти, шалена частина його природи йде в підпілля і кипить там із понурою люттю, яка виглядає безпричинною. Якщо чоловік не знаходить тих справ, задля яких створене його серце, якщо його навіть ніколи незаохочують жити заради них, він шукатиме їх в інших місцях. Як попереджував поет Джордж Герберт: «Той починає вмирати, хто відмовляється від своїх бажань».

«…А як щодо успішних чоловіків, які багато працюють, ідуть напролом? Більшість із них роблять це зі страху. Уся ця впевненість і напористість походить від страху – якщо я цього не робитиму, то виявлюсь чимось меншим за чоловіка. Успішні чоловіки – це соціально прийнятий вид несамовитих чоловіків, які так чи інакше переборщують. Страждають їхні шлюби, сім’ї та їхнє здоров’я. Аж поки чоловік не подивиться чесно у вічі цій проблемі і тому, що насправді за нею стоїть, він наробить багато шкоди.

А ще є пасивні чоловіки… це чоловіки, які не можуть одружитися з жінкою, яку тягнуть за собою роками, які не стануть перед священником і не скажуть, що насправді думають, які ніколи не візьмуться за складну ситуацію, або завжди ховаються за спідницю своєї дружини, коли виникають труднощі, які ховаються за газетами та телевізором…».