МІЖНАРОДНІ НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХ: ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Розвиток вітчизняної економічної думки зумовлює дедалі більшу популярність видань, що індексуються у міжнародних наукометричних базах даних (БД) – реферативних, бібліографічних каталогах з інструментами моніторингу наукових праць (наприклад, показників цитованості статей).

У світі існують три основні групи наукометричних БД, що відповідають за глобальну індексацію наукових публікацій, конкретних учених, університетів або дослідних установ (рис.1). Першою традиційно вважають ISI Web of Knowledge корпорації Thomson Reuters. ISI Web of Knowledge – це платформа, на якій розміщено значну кількість БД, включно із такими, які належать не тільки Thomson Reuters (зокрема Medline, INSPEC).

Journal Citation Reports – це база даних Thomson Reuters, що містить імпакт-фактори. Проте визначають ці імпакт-фактори експерти Thomson Reuters за параметрами іншої бази – ISI Web of Science (БД Філадельфійського інституту наукової інформації). Ця БД містить систему коригування ідентифікації науковців, враховує практично всі цитування у наукових працях, що в ній розміщені. У разі потреби визначення імпакт-фактора певного видання можна скористатися інтернет-сторінкою інформаційної бази ISI Web of Science (http://wokinfo.com/) та перейти на ресурс “Journal Citation Reports” (http://wokinfo.com/products_tools/analytical/jcr/), де розміщена інформація про близько 1900 журналів, які мають ненульовий імпакт-фактор, представлений у цій базі.

Своєю чергою, ISI Web of Science складається з кількох важливих БД (Social Science Citation Index, Science Citation Index Expanded, Arts and Humanities Citation Index, Book Citation Index), але містить також і кілька баз з інших сфер знань. ISI Web of Knowledge включає і другорядні БД (на рис.1: 1) Biosis; 2) Zoological Record як частина Biosis; 3) Index Chemicus; 4) Current Contents Agriculture, Biology & Environmental Sciences; 5) Current Contents Social & Behavioral Sciences; 6) Current Contents Life Sciences; 7) Current Contents Clinical Medicine; 8) Current Contents Physical, Chemical & Earth Sciences; 9) Current Contents Collections – Business Collection; 10) Current Contents Engineering, Computing & Technology; 11) Current Contents Collections Electronics & Telecommunications Collection) та різні суміжні БД (CABI, Medline).

Рис.1. Взаємозв’язок світових наукометричних БД [1, с.230].

Eigenfactor – це показник, розроблений Дж. Вестом і К. Бергстромом у Вашингтонському університеті, покликаний оцінювати сукупну значущість наукового видання (на підставі розрахунку кількості вхідних посилань).

Другою переважно вважають групу БД корпорації Elsevier, де, зокрема, міститься БД Scopus, що має інструменти для моніторингу цитованості наукових і науково-практичних публікацій. Scopus є компонентом інтегрованого науково-інформаційного простору SciVerse. За даними інтернет-сайту http://www.elsevier.com [2], на лютий 2014 року Scopus індексує 50 млн записів, 21000 назв, 5000 видавців. БД Scopus відстежує не тільки наукові статті, а й матеріали конференцій, серійні книжкові видання тощо. Пошукова система БД Scopus інтегрована з пошуковою системою Scirus (для ефективного пошуку веб-сторінок), а також із патентною базою даних. Доступ до Scopus можнаотримати на умовах передплати через веб-інтерфейс.

Scopus двічі на рік публікує два основні імпакт-індекси: Scimago Journal Rank (SJR) і Source Normalized impact per paper (SNIP). Перший визначають спільно із Scimago Lab (Іспанія), другий – спільно з Лайденським університетом (Нідерланди).

Спільною рисою ISI Web of Science та Scopus є те, що науковим виданням для їхнього внесення у ці БД необхідно пройти спеціальну процедуру. Як Thomson Reuters, так і Elsevier надають великого значення не тільки індексації наукових публікацій, а і їхніх авторів.

Інші міжнародні наукометричні бази (наприклад, Google Scholar, MathSciNet) самі шукають наукові публікації за власними критеріями та вносять їх до своїх баз.

Поряд із описаними БД, важливе значення має Google Scholar – пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій з усіх сфер знань. Google Scholar містить більшість рецензованих онлайн-журналів світу з провідних наукових видавництв. При тому, що більшість БД та пошукових систем дає змогу користувачам вибрати один з факторів ранжування результатів (актуальність теми, кількість цитат, дата публікації тощо), Google Scholar ранжує результати за допомогою алгоритму комбінування (враховує повний текст кожної статті, автора, видання, в якому стаття опублікована, а також частоту її цитування в іншій науковій літературі) [3]. Google Scholar особливу увагу надає кількості посилань на шукану статтю та формулюванню заголовків статей, в результаті чого першими результатами пошуку переважно є цитовані статті. Помилки в Google Scholar можна виправляти вручну, так само як і додавати публікації.

Тут є доречним одне зауваження: з одного боку, Google Scholar вважається бібліографічною БД – містить зареєстрованих авторів, публікації до неї вносить Google та самі автори; з другого боку, Google Scholar є наукометричною БД, оскільки враховує цитованість публікацій, застосовує відповідні індекси цитування. Проте офіційно її вважають суто пошуковою системою.

Поряд із популярними Google Scholar, Thomson Reuters та Elsevier наявні й інші БД, за якими відбувається індексація наукових праць. Зокрема Index Copernicus, що є онлайн-БД, до якої вносять інформацію користувачі (вчені, наукові установи, видавці та ін.). Цю БД створено порівняно недавно в Польщі (Index Copernicus International), і на цей час вона залишається найпопулярнішою серед українських наукових видань. Index Copernicus містить інструменти з оцінювання продуктивності, які дають змогу простежити імпакт-фактор наукових статей, конкретних науковців та наукових або дослідних організацій. Для Index Copernicus характерне традиційне реферування та індексація наукових праць. За даними IC Journal Master List [4], на лютий 2014 року Index Copernicus містила близько 8000 наукових журналів з усього світу, зокрема понад 700 польських. Індекс цієї БД – Index Copernicus Value визначають на підставі значної кількості параметрів: імпакт-фактори, кількість цитувань в інших БД, якість статей, склад редакції, кількість сторінок, мова публікації та інші (навіть екологічність видання), пов’язані з цим аспекти.

Особливістю БД Mendeley є те, що під час ранжування статей враховують кількість їх читачів. У світі діють також інші БД, зокрема: РІНЦ, Ulrich’s, EBSCO, Serials, Solutions, NSDL, Ovid LinkSolver, DOAJ, Socolar, Cabell’s Directories, EconLit, CiteFactor, Research Papers in Economics, Research Bible тощо.

Якщо Ви хочете оприлюднити результати свого дослідження, їх доцільно публікувати у виданнях, доступних для широкої аудиторії зацікавлених осіб, тобто у виданнях, які індексуються в міжнародних БД.

1) Petrescu-Mag I.V., Oroian I.G. Scientometrics and relevant bibliographic databases in the field of aquaculture // Lucrări Ştiinţifice-Seria Zootehnie. – 2013. – Vol. 59. – P. 230-234.; 2) Elsevier / Scopus / An eye on global research: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.elsevier.com/online-tools/scopus; 3) About Google Scholar: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.webcitation.org/66WrkMawI; 4) IC Journal Master List: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://journals. indexcopernicus.com/index.php?lang=en_US.

 Канд. екон. наук, доцент  Мрихіна Олександра Борисівна

(Національний університет “Львівська політехніка”)

Журнал «Наша перспектива» потребує Вашої підтримки!