Вернон Л. Сміт: “Важливо не зупинятися в реалізації свого покликання”

Вернон Ломакс Сміт 2002 року здобув премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля «за затвердження лабораторних експериментів як інструменту емпіричного аналізу в економіці, особливо під час дослідження альтернативних ринкових механізмів». Заснував новий напрям науки – експериментальну економіку, вивчав причиново-наслідкові зв’язки у світових економіках та досліджував фактори, що впливають на їхній розвиток. Консультував уряди США, Австралії та Нової Зеландії. Вернон Л. Сміт є одним з кращих економістів світу згідно з міжнародним рейтингом IDEAS, професором економіки і права в Економічному науковому інституті Університету ім. Чепмена (Economic Science Institute Chapman University, USA), членом Національної академії наук США (National Academy of Sciences).

Ви відомі як основоположник експериментальної економіки – нового для вашого часу наукового підходу в економіці. Що було поштовхом для проведення нових наукових експериментів?

Після закінчення докторантури я не бачив зв’язку між економічною теорією і тим, як люди насправді поводяться на ринку. Тоді я вирішив провести експеримент, який здійснив у перший день свого викладання, ще до того, як студенти щось вивчили. Це було вступне завдання для економічного курсу. Вони з цієї сфери нічого не знали, нічого не читали, а тому не могли піддаватися будь-якому впливу. У студентів не було жодної інформації про попит і пропозицію. Вони взаємодіяли в заданих мною певних умовах.

Кожен учасник, залежно від того, продавець він чи покупець, знав лише ціну товару або вартість виробництва товару. У кожного були свої дані, але в них не було повної інформації про ринок. Оскільки вони не мали повної картини, я думав, що учасники не зможуть дістати інформацію про ринок і почнуть обманювати. Однак, на мій подив, обмін інформацією виник у кілька етапів.

Це надихнуло мене повторити експеримент – на випадок, якщо з першого експерименту щось пішло не так. Я провів більше експериментів – вже незалежно від умов попиту та пропозиції. Все збіглося. Це було схоже на диво. Студенти порівняли свої дані, почали обчислювати, цікавитися, як краще укласти угоду. Від подібних дій виграв увесь ринок. Отже, кожен працював на загальне збагачення. Цей результат був новим і для мене, і для економіки.

Найголовнішою справою свого життя вважаю заснування «експериментальної економіки», яка ґрунтується на дослідженні реальної поведінки людей в різних умовах. Коли я був молодим, вважалося, що економіка – теоретична наука, а більшість моїх колег гадали, що я марную час на свої експерименти. Однак пройшли роки, і мої ідеї визнані в цілому світі. Тому важливо не зупинятися в реалізації свого покликання.