ДЕСЯТЬ ПОРАД МАЙБУТНІМ ЗДОБУВАЧАМ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ

«Науково-дослідна діяльність є особливим видом діяльності, який вимагає особливих умінь, знань, навичок, компетенції та таланту. Науку творять обрані». 

(А.А. Чухно, Академік НАН України, док. екон. наук, професор)

Для тих, хто лише вирішує пов’язати своє життя із науковою діяльністю, варто звернути увагу на те, що це є специфічний вид діяльності, який потребує аналітичного складу розуму, навичок опрацювання значних інформаційних масивів задля виокремлення релевантної інформації, креативних здібностей, інтелектуальних даних, потужної працездатності, грамотності, доброго знання мови.

Одним із логічних проявів та результатів наукової діяльності є продукування наукових ідей, новизни, котрі можуть втілитись у написання та захист дисертаційної роботи. Отже, підготовка якісної та гідної дисертаційної роботи як форми наукового дослідження є доволі складним, трудомістким процесом, який потребує від дисертанта значних зусиль, енергії та часу. У цьому контексті пропонуємо кілька порад майбутнім здобувачам наукових ступенів щодо написання дисертаційних робіт:

Насамперед слід визначитись із темою дисертаційної роботи, яка зумовлюватиме напрям наукових досліджень. Тема повинна бути актуальною, відповідати сучасним тенденціям розвитку економічної науки, містити проблемні положення, бути конкретною. Для вибору теми слід ретельно ознайомитись з найсучаснішими вітчизняними та іноземними монографічними виданнями, статтями у наукових журналах (зокрема «Актуальні проблеми економіка», «Економіка та держава», «Інвестиції» тощо), періодиці. Після обрання теми необхідно спільно з науковим керівником сформувати перший проект плану дисертаційної роботи, який буде орієнтиром для подальших наукових досліджень, хоча в процесі написання дисертації план можна неодноразово коригувати, залежно від результатів отриманих досліджень.

Перед написанням дисертації варто ознайомитись із вимогами до змісту, структури, наповнення та оформлення дисертаційних робіт, які є на сайті МОНУ, у відповідних бюлетенях ДАКу. Це дасть змогу одразу формувати якісну за формою роботу та уникнути її подальших істотних доопрацювань.

За класичним підходом дисертаційна робота складається із трьох розділів, які умовно можна поділити на: теоретичний (формування теоретико-методологічної та концептуальної бази), аналітичний (висвітлення результатів аналізування статистичних даних, практичної діяльності підприємств з виокремленням тенденцій, проблем, перспектив) і проектний (розроблення найбільш комплексних елементів наукової новизни), хоча можливі й інші схеми написання роботи.

На початковому етапі написання дисертації можна рекомендувати здобувачам якнайширше ознайомлюватись і опрацьовувати максимальний спектр інформації за обраною темою (монографії, періодичні видання, нормативно-правову базу, фактичні матеріали діяльності підприємств тощо) для формування чіткого уявлення про стан, проблеми та тенденції розвитку означеної проблеми. Йдеться про формування теоретико-методологічної бази написання дисертаційної роботи.

Ключовими положеннями будь-якої дисертації є наукова новизна, яка може градуюватись за ступенем новизни («вперше розроблено», «удосконалено», «набуло подальшого розвитку»), містити концепції, теоретико-методологічні засади, моделі, механізми, методи, поняттєво-термінологічний апарат, функції, властивості тощо. До наукової новизни не можна зараховувати результати прикладного характеру, а саме: алгоритми, схеми, методики тощо. Формулюючи положення наукової новизни, слід зазначати відмінність одержаних результатів від відомих раніше (окрім вперше розроблених положень).

Багато аспірантів та здобувачів не враховують, що дисертаційна робота є комплексною наскрізною науковою працею із загальною логікою та взаємозв’язками, а не сукупністю малопов’язаних, автономних підрозділів чи набором окремих статей.

Неможливо виконати якісне наукове дослідження, не ознайомившись із практичними аспектами за обраною тематикою досліджень. Це потребує від дисертантів стажування на підприємствах-об’єктах дослідження, ознайомлення із діяльністю державних органів влади, впровадження розробок на цих об’єктах (залежно від спеціальності, за якою виконується дослідження).  Окрім цього, для апробації отриманих результатів варто активно доповідати їх на конференціях, наукових семінарах, симпозіумах, що дасть змогу отримати слушні зауваження від фахівців або ж підтвердити правильність Ваших положень.

Результати наукових досліджень повинні бути опубліковані відповідно до вимог у понад 5 фахових виданнях України (перелік фахових видань з економічних наук розміщений на сайті МОНУ), більш ніж в 1 виданні, що індексується у наукометричних базах даних (перелік із вимогами наведено на сайті Ради молодих вчених ІНЕМ). Зауважимо, що це мінімальні вимоги, а спеціалізовані вчені ради вимагають їхнього перевиконання.

Відповідно до чинних нормативних вимог дисертація може бути відхилена на будь-якому етапі із подальшою забороною захисту у разі виявлення у ній плагіату (текстових запозичень без посилань на авторів). Отже, здобувачам слід творчо опрацьовувати літературні джерела, намагатись формулювати думки інших авторів без спотворення змісту у власній інтерпретації, якомога менше дослівно цитувати інші джерела, дуже сумлінно ставитись до оформлення посилань на авторів.

Важливо систематично працювати над дисертаційною роботою, що сприяє постійному продукуванню творчих ідей, заглибленню у предмет дослідження, формуванню логічного тексту роботи. Якщо працювати зі значними перервами, то втрачається логіка і наскрізність роботи, вона набуває фрагментарності.

Док. екон. наук, професор Мельник Ольга Григорівна

(Національний університет "Львівська політехніка")