ЯК НАПИСАТИ МОНОГРАФІЮ

Насамперед слід з’ясувати термін «монографія». Згідно з визначенням Вікіпедії, «монографія» (рос. монография, англ. monograph, нім. monographie) – це наукова праця у вигляді книги з поглибленим вивченням однієї або декількох (тісно пов'язаних між собою) тем. Фактично монографія є збіркою наукових досліджень, виконаних протягом певного періоду автором або авторами. Відповідно, монографія може бути одноосібною, у співавторстві або колективною.

Монографія повинна бути написана на актуальну тему, яка раніше не висвітлювалася в інших книжках, містити нові способи розв’язання наявних проблем. Часто молоді науковці обирають «заїжджені» теми (наприклад, кількість монографій, у яких досліджують інвестиційний клімат, управління інвестиціями та інноваціями, є величезною,

навіть побутує думка, що кожна третя монографія написана на ці або суміжні теми), які, як вони вважають, дадуть змогу швидше і з меншими зусиллями написати монографію, а найголовніше – захистити скоріше дисертацію та мати менше зауважень під час впровадження в практику результатів досіджень. А потім, на їхню думку, буде більше часу для проведення «справжніх», актуальних та потрібних досліджень. Однак такий вибір не дасть їм можливості розвинутися та виявити усі свої здібності, вони себе прирікають на втрату де факто статусу науковця за духом та менталітетом. Молодий науковець, окрім здібностей до наукових досліджень, повинен мати наукову сміливість та революційність духу, які дадуть змогу поламати наявні шаблони та зробити справжнє наукове відкриття попри усі труднощі як в матеріальній, так і моральній площинах.

У монографії слід системно відобразити проблему або групу взаємопов’язаних проблем і способи їхнього розв’язання. При цьому важливо детально висвітлити дослідження, розкрити оригінальність та новизну способів розв’язання проблеми, виокремити головні авторські аспекти, що відображатиме реальну цінність монографії. Нові ідеї мають бути викладені логічно і послідовно. У висновках важливо анотаційно подати головні результати та досягнення, викладені в монографії. Для зацікавлення академічної спільноти потрібно ретельно підготувати анотацію до монографії, в якій чітко сформулювати основні досліджувані проблеми та досягнуті результати.

Як свідчить практика, у співавторській або колективній монографіях важливо узгодити основні терміни, оскільки часто автори можуть дотримуватися дещо різних поглядів, що відображається у неузгодженості тлумачень понять у монографії. Монографії пишуть здебільшого науковою мовою, зрозумілою фахівцям, які працюють у відповідній галузі науки.

Інша проблема, яка виникає не тільки в колективних монографіях, але й в одноосібних – структурування матеріалу різних років, різних дотичних досліджень тощо. Тому важливо відразу скласти план і за цим планом схематично викласти матеріал у вигляді концепції або методологічної моделі. Якщо зв’язки справді наявні і є логічні залежності між попереднім і наступним матеріалом, то план складено вдало.

Зауважимо, що часто молоді науковці багато уваги надають дослідженню проблеми, однак надто мало належному оформленню матеріалів у монографії. Як кажуть в народі, «вміла зготувати, та не вміла подати». Така помилка знижує читабельність матеріалу та зменшує наукову значущість праці через двозначність у розумінні тексту, втрату концентрації тощо. Тому важливо писати наукову монографію, дотримуючись правил оформлення наукового твору. Правильно написана монографія додасть вагомості науково-дослідній роботі, а також створить позитивний імідж та репутацію молодого науковця.

Опублікування монографії у Львівській політехніці регламентується «Положенням про порядок видання монографій». Обсяг основного змісту монографії у галузі природничих та технічних наук становить не менше ніж 10 видавничих аркушів, а у галузі гуманітарних та суспільних наук – 15 видавничих аркушів.  Перед опублікуванням монографія повинна бути розглянута на засіданні кафедри, вченої ради інституту та університету. Необхідно підготувати витяг із цих засідань – 3 екземпляри. Також наприкінці року на кожній кафедрі формується план видання монографій, до якого слід внести назву монографії, яку плануєте видавати наступного року. Слід підготувати щонайменше дві рецензії з підписом двох докторів наук з інших наукових установ (зовнішніх). У рецензіях мають бути відображені: актуальність теми, наукова новизна та досягнення, практичні напрацювання, можливі недоліки або дискусійні аспекти і подано загальний висновок. Більшість видавництв вимагають довідку про авторів та анотацію на монографію. Видавець визначає ББК, авторський знак, ISBN монографії, однак це можна зробити і самостійно, звернувшись у наукову бібліотеку Львівської політехніки.

Якщо монографія не рекомендована вченою радою вищого навчального закладу, то більшість видавців відмовляються її опублікувати, а якщо і опублікують, то з юридичного погляду вона не становитиме жодної цінності і не може зараховуватися під час захисту дисертаційної роботи як наукова праця, а тому така монографія може претендувати тільки на науково-практичне значення.

Важливо, що опублікована монографія приносить не тільки моральне задоволення автору (авторам), а й матеріальну винагороду у разі її успішного продажу. У Національному університеті «Львівська політехніка» прийнято «Тимчасове положення про матеріальне стимулювання науково-педагогічних, педагогічних, наукових та інженерно-технічних працівників і докторантів Львівської політехніки», згідно з яким авторський колектив може отримати матеріальну винагороду у сумі до 12 мінімальних заробітних плат.

Варто пам’ятати і про конкурси монографій, які також дають можливість здобути матеріальну винагороду за видані монографії, зокрема про щорічний конкурс монографій у Національному університеті «Львівська політехніка».

Успіхів у написанні монографій!

 

Доктор екон. наук, професор Подольчак Назарій Юрійович

(Національний університет "Львівська політехніка")