БЕЗУС Р. М.: «МИ – КОМАНДА, ЯКА ПОСТІЙНО РУХАЄТЬСЯ ВПЕРЕД!»

bezus

Рада молодих вчених Дніпропетровської області об’єднує понад 1800 науковців, зокрема 5 докторів і 480 кандидатів наук з 14 вищих навчальних закладів та 5 науково-дослідних інститутів області. Нещодавно нам випала нагода поспілкуватися з Головою обласної ради молодих вчених, кандидатом економічних наук, доцентом кафедри фінансів Дніпропетровського державного аграрного університету Безусом Романом Миколайовичем. 

Романе Миколайовичу, що стало поштовхом до створення обласної ради молодих вчених? 

Все розпочалося 1998 року з відновлення діяльності Ради молодих вчених Національної гірничої академії України (наразі ДВНЗ «Національний гірничий університет» м. Дніпропетровська). Багато сил та енергії цій справі віддав тодішній докторант Національної гірничої академії України Сергій Федорович Власов. Поштовхом до створення Ради молодих вчених стали проблеми підвищення ефективності підготування науково-педагогічних кадрів та високий віковий рівень професорсько-викладацького складу НГА України. Першим завданням Ради було створення бази даних молодих вчених. З метою визначення завдань діяльності Ради провели опитування молодих вчених, яке виявило основні їх проблеми: інформаційний голод (відсутність інформації про вимоги до оформлення дисертаційних робіт та публікацій у спеціалізованих виданнях), обмежені можливості публікації наукових статей у спеціалізованих виданнях, недостатній доступ до комп’ютерної техніки та інтернету.

У  2000 році  генеральний директор Фонду соціального захисту, підтримки та допомоги вченим України та членам їх родин Чередниченко Лариса Лук’янівна запропонувала поширити досвід роботи з молодими вченими у Національній гірничій академії України на інші ВНЗ та НДУ Дніпропетровської області. Зазначимо, що цю ідею підтримало керівництво Управління освіти і науки обласної державної адміністрації в особі заступника начальника управління В.Г. Вікторова. 

Першим головою Ради молодих вчених Дніпропетровської області став д.т.н., професор Власов С.Ф.

З якими труднощами Ви зіткнулися на початкових етапах її створення?

На початкових етапах організації роботи Ради молодих вчених області труднощів було багато, бо без цього неможливо започаткувати жодну нову справу. Доводилося вирішувати цілу низку організаційних питань, починаючи від пошуку місця для проведення засідань Ради та закінчуючи забезпеченням канцтоварами. Але згодом всі ці проблеми вдалося розв’язати. Пройшов час і нині вони нам не здаються вже такими значними, бо попереду багато серйозних справ, які потребують нових зусиль. І знову нові труднощі… Але ми – команда, яка має вже певний досвід і готова до подолання труднощів, бо без цього неможливий поступ.

Позаду колосальний обсяг роботи… чи не було таких моментів, коли Ви чогось боялися чи хотілось опустити руки? «Команда» молодих науковців не підводила?

Моменти розчарування трапляються у житті кожної людини і тут головне знайти сили та мотивацію для подальшого руху вперед. А щодо боязні, то ми віримо в наші сили. Тому молода команда вчених області завжди знаходила сили, не зважаючи на ніщо, рухатися вперед. Саме завдяки активу Ради молодих вчених Дніпропетровської області ми досягли значних результатів. Це надійна команда і я своїм колегам безмежно вдячний за розуміння, підтримку та допомогу.

З часу створення РМВ Дніпропетровської області минуло вже понад 10 років. Скажіть, будь ласка, які досягнення за цей період Ви хотіли б відзначити насамперед?

Так, ми відсвяткували наше 10-річчя три роки тому.
За період діяльності РМВ Дніпропетровської області нам вдалося: організувати системну роботу рад молодих вчених ВНЗ та НДУ Дніпропетровської області; ініціювати проведення з 2004 р. конкурсу грантів мера м. Дніпропетровська для молодих вчених з обсягом фінансування 200 тис. грн.; за погодженням з Міністерством освіти і науки України провести моніторинг наявності рад молодих вчених у ВНЗ України у 2004 р.; ініціювати та брати безпосередню участь у проведенні з 2006 р. спільно з Дніпропетровською облдержадміністрацією конкурсів: «Кращий молодий вчений» та «Краща рада молодих вчених»; у 2007 року створити «Школу молодого вченого – лідера в науці», яка працює і донині; ініціювати та брати безпосередню участь у проведенні з 2009 р. спільно з Дніпропетровською облдержадміністрацією щорічного обласного конкурсу проектів «Молоді вчені – Дніпропетровщині».

До  ювілею РМВ за підтримки облдержадміністрації було  видано збірку, присвячену 10-річчю ефективної роботи ради молодих вчених,  створено базу даних наукових шкіл Дніпропетровщини та видано збірку «Науковий потенціал Дніпропетровщини».

2011 року було проведено соціологічне дослідження і видано збірник «Вивчення факторів, що впливають на мотивацію наукової діяльності вчених у ВНЗ та НДІ Дніпропетровської області».

У 2012 році стартував проект «Школа проектного менеджменту в освітньо- науковій сфері».

Ми створили сайт РМВ Дніпропетровської області (http://osmu.dp.ua), на якому можна отримати вичерпну інформацію про нашу діяльність.

Майже всі ці проекти є унікальними і їх аналогів в Україні не має і донині.  Вивчивши наш досвід роботи, Ради молодих вчених інших областей України запозичили деякі наші проекти. Це є підтвердженням ефективності нашої роботи і йде на користь нашій спільній справі – підвищенню мотивації та ефективності наукової діяльності вчених України.

Хотів би зазначити, що наша діяльність не була б такою ефективною, якби не підтримка місцевої влади та особисто колишнього губернатора Дніпропетровської області, а нині віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула.

У 2012 році було видано методичний посібник за результатами занять і тренінгів «Школа молодого вченого – лідера в науці 2011». Які корисні уроки можна взяти з цього видання?

Під час втілення в життя цього проекту організатори і координатори ставили перед собою мету створити методику проведення занять для розвитку лідерських якостей молодих вчених. Посібник містить чимало потрібної інформації для проведення тренінгів з особистої ефективності і самоменеджменту, тімбілдингу, конфліктології, креативності й інше. Тобто, маючи таку збірку, молоді вчені можуть проводити аналогічні заняття для колег, заощаджуючи час на пошуку інформації та  підготуванні.

Які, на Вашу думку, основні чинники впливають на мотивацію наукової діяльності молодих вчених? Як виховати лідерські якості у молодого науковця?

За результатами соціологічного дослідження «Вивчення факторів, що впливають на мотивацію наукової діяльності вчених у ВНЗ та НДІ Дніпропетровської області», проведеного 2010 року, в якому взяли участь 1118 респондентів (вчених різних вікових груп близько половини з яких – 556 осіб – молоді вчені), важко однозначно стверджувати, що впливає на мотивацію займатися науковою діяльністю. Але з впевненістю можна сказати, що це не гідна заробітна плата чи високий рівень життя. Можливість самореалізації та  творчого і особистого розвитку – ці два чинники домінують у прийнятті рішення молодої людини стати науковцем.

Але ми виявили іншу закономірність – різке зниження активності наукової діяльності молодих вчених спостерігається після 35 років, що збігається з періодом «кризи середнього віку», яка припадає на період 30–40 років, а от активність наукової діяльності вчених після 60 років є найнижчою.

За результатами дослідження, серед найважливіших чинників, які впливають на ефективність наукової діяльності наших вчених Дніпропетровщини, є такі (за зниженням актуальності): постійне підвищення власного професійного рівня (76,1%); сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі (71%); високий рівень заробітної плати (67,1%); захист дисертаційного дослідження на гідному рівні (64,8%); можливість втілення в життя наукових розробок та проектів (63,5%); гідні побутові умови (60,7%); івником (60,3%); ефективна взаємодія з науковим керівником (60,3%); справедливий розподіл роботи у колективі (50,3%); можливість підготувати собі гідну зміну (38,3%); можливість стажування за кордоном (33,1%).

Що ж до виховання лідерських якостей, то тут має бути системна робота всіх зацікавлених сторін – рад молодих вчених, керівництва ВНЗ/НДУ, органів місцевого самоврядування і передусім самих молодих вчених. Якщо буде усвідомлення потреби якісних змін, створюватимуться проекти на кшталт «Школи молодого вченого – лідера в науці».

Над вирішенням яких проблем Ви працюєте зараз?

Крім традиційних напрямів нашої роботи, 2013 року ми плануємо провести дослідження щодо впливу мобільності вчених. Цікавим є те, що ми це дослідження мали намір здійснити в межах Дніпропетровської області, але уже зараз в ньому бажають взяти участь і вчені Польщі, Казахстану, Бурятії, США. Ми і Вас запрошуємо долучитися до цього процесу. 

На завершення хотілося б поцікавитись, які Ваші плани на найближчі п’ять років?

Плани – це поняття відносне, і на такий термін, як п’ять років, важко детально спрогнозувати їх. Плануємо спрямувати всі наші зусилля на розвиток зв’язків між Радами молодих вчених областей України та розвиток міжнародної співпраці. Ми вже зараз серйозно працюємо над цими питаннями і впевнені в їх успішному вирішенні.

 Спілкувалася Мельник Наталія Володимирівна