КРАЩЕНКО Ю. П. РАДА МОЛОДИХ УЧЕНИХ ПРИ ДЕРЖІНФОРМНАУКИ ВІДКРИТО РОЗПОЧИНАЄ БОРОТЬБУ ЗА ПРАВА МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ

Кращенко

Нещодавно нам випала можливість знову поспілкуватися з Головою Ради молодих учених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України Кращенком Юрієм Петровичем.

Юрію Петровичу, молодих науковців України останнім часом непокоїло питання щодо припинення з серпня 2013 року виплат стипендій Президента України. Чи відреагувала РМУ при Держінформнауки України на цю ситуацію?

Відповідно до змісту листа Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки від 2 липня 2013 року № 01-17/50 виплати стипендій Президента України для молодих учених припинено у зв’язку з нестачею бюджетних коштів. Також Комітет з цієї причини вважав за недоцільне проведення нових конкурсів щодо подання кандидатів на згадану стипендію.

Сума, потрібна на виплату стипендій Президента України для молодих вчених, у 2013 році становить приблизно 5 млн. грн., що для державного бюджету є незначною часткою (близько 0,0016% загального фонду державного бюджету України на 2013 рік).

У зв’язку з цим, Рада молодих учених при Держінформнауки надіслала відповідного листа до прем’єр-міністра України Азарова М.Я. з проханням вплинути на ситуацію та сприяти продовженню виплат стипендій Президента України як чинника морально-матеріального стимулювання молодих учених.

На сьогодні виплату стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України поновлено, однак є певні проблеми щодо призначення низки нових стипендій, оголошення конкурсів на деякі державні гранти для молодих учених. Думаю, що з ухваленням державного бюджету на 2013 рік ситуація зміниться на краще.

На ІІІ засіданні Ради молодих учених при Держінформнауки було порушено проблему чинного в Україні порядку відрахування аспірантів та докторантів, які достроково захистили дисертацію. На сьогодні їх  відраховують з аспірантури (докторантури) з дня захисту дисертації (пункт 24 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01. 03. 1999 р.) і, відповідно, на декілька місяців вони залишаються без стипендії і до початку нового навчального року (для ВНЗ) переважно без робочого місця. Тобто такий підхід не стимулює молодих учених достроково захищати дисертаційні дослідження. Яка позиція РМУ щодо цього питання?

Рада молодих учених при Держінформнауки оперативно відреагувала на цю проблему і надіслала лист на ім’я Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академіка Національної академії наук України Семиноженка Володимира Петровича з проханням звернутися до Уряду України з відповідним поданням про зміну згаданої Постанови Кабінету Міністрів України. Зокрема РМУ вважає за доцільне відраховувати аспірантів і докторантів, які достроково захистили дисертацію, через 2 місяці після дня захисту або у встановлений термін закінчення навчання, якщо він настає раніше, надаючи на цей час додаткові канікули зі збереженням стипендії на цей період в повному обсязі. Це стимулюватиме молодих учених достроково захищати дисертації, а також дасть змогу скоротити витрати на навчання аспірантів та підготовку докторантів.

Юрію Петровичу, над пропозиціями до яких законодавчо-нормативних актів, пов’язаних з науковою сферою,  працювала Рада молодих учених при Держінформнауки протягом останнього півроку? 

У відповідь на лист Міністерства освіти і науки України щодо надання пропозицій для удосконалення нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, адресованого до Ради молодих учених при Держінформнауки України, спільно з Харківською обласною радою молодих вчених і спеціалістів розроблено та надіслано пропозиції до «Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента» та «Положення про спеціалізовану вчену раду». Також Рада молодих учених при Держінформнауки України розробила значну кількість пропозицій до «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника», які надіслано до Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. Крім того, багато пропозицій Рада надала до проекту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». 

Одним з негативних чинників для молодих учених є оподаткування державних грантів, значна частина коштів яких не використовується за призначенням – на наукові дослідження, а повертається державі як податки та єдиний соціальний внесок. Чи розробляє РМУ пропозиції щодо зміни такої практики в державі? А також чи запропоновано нові шляхи активізації фінансування наукової та науково-дослідної діяльності?

Так, РМУ подавала пропозиції щодо необхідності звільнити від оподаткування суми державних грантів, стипендій і премій для молодих учених. І особливо це актуально сьогодні – коли вони перебувають у вкрай скрутному фінансовому становищі.
Також серед головних заходів, що сприятимуть залученню альтернативних джерел фінансування наукового процесу, вважаємо: 

– створення пільгових умов з податку на прибуток для вітчизняних промислових підприємств, що спрямовують свій прибуток на фундаментальні і прикладні наукові дослідження, потрібні для підвищення ефективності провадження їхньої основної діяльності; 

– введення права розпорядження власними коштами бюджетних наукових і освітніх установ, які вони отримали під час провадження наукових досліджень та надання освітніх і інших дослідницько-інтелектуальних послуг. 

Детальні пропозиції і обґрунтування РМУ щодо законодавчого забезпечення співпраці науковців із вітчизняними підприємствами реального сектору економіки надіслані у листі Голові Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики та туризму. 

Указом Президента України від 27.09.2013 року №532/2013 затверджено Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 р. На першому етапі  реалізації стратегії (2013–2015 рр.) передбачено підготування пропозицій щодо внесення змін до законів про зменшення вікових меж молоді з 35 до 28 років. Яка позиція РМУ щодо цієї зміни?

На думку Ради молодих учених, практична реалізація цієї пропозиції призведе до деградації молодіжного руху в Україні та зниження активності наукової молоді. Наразі численні нормативно-правові акти України (серед яких Закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р., «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 р. та багато інших) визнають молодою особу віком до 35 років. 

Звісно, коли йдеться про молодого науковця, то треба вести мову про молоду людину, яка вже має вищу освіту та здійснює наукові дослідження. Здебільшого особа здобуває вищу освіту приблизно у віці 22–23 років. Якщо вона відразу після цього вступає до аспірантури, то захист кандидатської дисертації може відбутися у віці 26 років. Але це дуже оптимістичний сценарій. Реально середній вік здобуття ступеня кандидата наук становить 28 років. Інколи підготовка кандидата наук триває значно довше. Отже, зменшення граничного віку молодого вченого до 28 років автоматично залишить без державної підтримки кваліфікованих спеціалістів та більшу частину молодих учених ще до здобуття наукового ступеня. Варто наголосити, що саме молоді особи, які мають науковий ступінь, публікації у провідних українських та зарубіжних виданнях, можуть розраховувати на здобуття премій, грантів та стипендій, що встановлені відомчими органами (зокрема Національною академією наук України) або інституціями/органами державної влади (Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України тощо). 

Крім того, слід взяти до уваги, що фундаментальні дослідження проблем економічного та соціального розвитку держави, поглиблення теоретичних засад розвитку відповідної галузі науки відбуваються за участю тих молодих вчених, які вже досягли певного рівня визнання в наукових колах. Звісно, відповідно до чинного вікового цензу, такі вчені визнані молодими, оскільки здійснюють наукові розроблення у віці до 35 років та заслуговують на не меншу підтримку з боку держави, ніж аспіранти та здобувачі, які перебувають на початку свого творчого шляху. Але заплановані нововведення можуть повністю дезорганізувати наявну систему стимулювання обдарованої молоді. Безумовно, зниження вікового цензу молодої особи до 28 років негативно вплине на соціальне становлення і розвиток молоді загалом. Фактично держава позбавить допомоги зі свого боку молодих осіб віком від 28 до 35 років для реалізації їхніх творчих можливостей та ініціатив. Отож, особу позбавляють підтримки з боку держави у вкрай невдалий час, коли вона здобуває мінімальний досвід для подальшої роботи фахівцем у своїй галузі знань і здатна згенерувати корисні ідеї для держави та суспільства, найбільш продуктивно виконувати свою соціальну функцію. 

В умовах, коли молодь не відчуває власної соціальної перспективи у державі, такі законодавчі нововведення спонукатимуть її до виїзду за кордон у пошуках ліпшої долі для себе та своїх сімей. 

Також слід зазначити, що у наш час важливим для молоді є надання пільгових кредитів з боку держави для купівлі або будівництва житла та на здобуття освіти, а скорочення віку молоді призведе до звуження прав громадян України віком до 35 років, які опиняться за межами вікового порогу (відповідно до Указу Президента України від 27 вересня 2013 року № 532/2013), що спричинить закриття програм пільгового кредитування на оплату навчання або придбання житла.
До речі, передбачений у Стратегії тренд до скорочення віку молодої людини загалом та молодого вченого зокрема може призвести до того, що Україна як держава, яка намагається орієнтуватися на інтеграцію у Європейське Співтовариство, може опинитися серед країн із досить несприятливим правовим режимом для розвитку наукової молоді. Як наслідок, ефект від цих змін може виявитися негативним, зокрема шкідливим для іміджу України. 

Рада молодих учених при Держінформнауки звернулася до уряду України, Міністерства молоді та спорту України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Останній, до речі, 6 листопада ц. р. за нашою ініціативою звернувся до Президента України з проханням про недопущення зменшення віку молоді з 35 до 28 років.

На IV засіданні Ради молодих учених був присутній директор департаменту Міністерства молоді та спорту України Ігор Хохич, який запевнив, що законодавчо вік молодих учених залишатиметься 35 років. 

У яких заходах брала участь РМУ при Держінформнауки, починаючи з червня цього року?

13-го червня 2013 р. відбулася зустріч представників РМУ при Держінформнауки з головою Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Л.М. Гриневич. 15 жовтня делегація від РМУ взяла активну участь у Міжнародному науково-технологічному форумі «Наука, інновації, технології – 2013», який відбувся у Києві. Розпочато також співпрацю з Комітетом молодіжної політики та спорту Верховної Ради тощо.

Знаковою подією стало IV засідання Ради молодих учених, яке відбулося 1 листопада ц. р. за участю голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академіка НАН України В. П. Семиноженка. «Не можу не відзначити вашу активність у підготовці пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів як безпосередньо у сфері науки, так і у сфері підготовки наукових кадрів. Усі ваші пропозиції і зауваження дуже важливі для нашої роботи», – заявив академік В. П. Семиноженко. Крім того, В. П. Семиноженко зазначив, що в Уряді, і зокрема в Держінформнауки, добре розуміють необхідність підтримки молодих учених як в їхньому науковому пошуку, так і в інших питаннях. Тому для вирішення нагальних питань, які турбують наукову молодь, докладається багато зусиль. Зокрема, з 1 січня 2013 року постановою Кабінету Міністрів України підвищено щомісячний розмір стипендій Президента України для молодих учених до 1376 грн. і стипендій Кабінету Міністрів України для молодих учених до 1147 грн. Також Указом Президента від 1 січня 2014 року вдвічі збільшено розмір щорічних премій Президента України для молодих учених – з 20 до 40 тис. грн. кожна.

В. П. Семиноженко підтримав пропозицію молодих науковців щодо закріплення в законопроекті «Про наукову і науково-технічну діяльність» статті, що передбачатиме створення рад молодих вчених у наукових установах та вищих навчальних закладах, а також визначатиме порядок їхнього функціонування.

Рада молодих учених при Держінформнауки є співорганізатором Фестивалю науки «Litteris et Artibus», який відбувся 21–23 листопада ц. р. на базі Національного університету «Львівська політехніка». Це наймасштабніший молодіжно-науковий захід такого формату.

Також відбулася зустріч Президії Ради молодих учених при Держінформнауки з директором департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки України О. В. Якименком, на якій було розглянуто можливі напрями взаємодії та співпраці.

Делегація молодих науковців від РМУ при Держінформнауки взяла участь у парламентських слуханнях про становище молоді в Україні на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність», які  відбудлися 20 листопада 2013 р. у приміщенні Верховної Ради України.

У  яких заходах планує брати участь Рада у 2014 р.?

На 2014 р. затверджено план діяльності РМУ при Держінформнауки, яким передбачено багато завдань, які потрібно буде якісно виконати протягом наступного року. Надалі плануємо активне залучення молодих учених до розроблення та експертизи нормативно-правових актів, що регулюють розвиток науки, інновацій та системи вищої освіти України, створення реєстру Рад молодих учених, які функціонують в Україні, активну участь членів  ради у Міжнародних форумах, семінарах, програмах тощо. 

Як РМУ поширює інформацію про свою діяльність, плани і досягнення в обстоюванні інтересів молодих учених України? 

Інформацію про завдання РМУ, протоколи засідань розміщено на сайті Держінформнауки України. Крім того, створено групу РМУ в соціальній мережі (http://vk.com/club57875406), на сторінці якої є багато корисної інформації для молодих учених. Деякі ініціативи РМУ були відображені на урядовому веб-порталі, в засобах масової інформації тощо.  У перспективі РМУ планує створити власну прес-службу для оперативного інформування молодих учених України про діяльність Ради, а також  запустити потужний інтернет-портал РМУ при Держінформнауки. 

Розмову вів Чубай Володимир Миколайович