Лайко Олександр Іванович – канд. екон. наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу ринкових механізмів і структур, голова Ради молодих вчених Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, член президії Одеської обласної РМВ.
Олександре Івановичу, розкажіть, будь ласка, про себе і свій професійний шлях у системі вищої освіти і науки.
Після закінчення Одеської національної академії харчових технологій за спеціальністю «Облік і аудит» 2003 року мені було запропоновано розпочати викладацьку діяльність на посаді асистента кафедри фінансів обліку та аудиту моєї альма-матер, на що я погодився і, суміщаючи то з практичною роботою за спеціальністю, то з аспірантурою, викладав студентству курси облікових та інших фінансових дисциплін.
Але справжній науковий шлях розпочався зі вступу в аспірантуру Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, після закінчення якої я захистив кандидатську дисертацію (2008), присвячену проблемам скорочення непродуктивного відтоку фінансового капіталу за кордон.
Початок роботи в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України став для мене початком справжнього наукового життя, в якому завдяки наполегливій праці, досвіду моїх вчителів і колег вдається досягти фундаментальних і прикладних результатів, здобути особисті успіхи та відчути себе корисним для суспільства. 2013 року я мав честь очолити Раду молодих вчених Інституту.
Як було створено РМВ ІПРЕЕД НАНУ, і які завдання вдається виконувати організації?
Робота з науковою молоддю ведеться в ІПРЕЕД НАНУ постійно, а розпочалася вона майже зі створенням Інституту – понад 40 років тому. В Інституті завжди існував певний осередок наукової молоді, учасники якого не тільки активно працювали над фундаментальними і прикладними профільними дослідженнями, але й вели жваву координаційну роботу, брали участь у діяльності обласних та державних наукових молодіжних організацій.
З роками в Інститут приходить все більше молоді і потреба в діяльній Раді молодих вчених є нагальною, оскільки координація зусиль, спільна участь у проектах і науково-дослідних роботах, проведення конференцій, зустрічей, круглих столів – усе це можливості для реалізації потенціалу наукової молоді.
Якими були Ваші перші кроки на посаді Голови РМВ ІПРЕЕД НАНУ?
Одним з перших заходів, проведених Радою молодих вчених ІПРЕЕД НАНУ, стало святкування 95-річчя від дня заснування Національної академії наук України. І я радий, що мені випала честь організувати та провести з усім нашим дружнім колективом урочисте засідання, присвячене такій знаковій події. Святкування відбулося на достатньо високому рівні, що дало нам можливість налагодити зовнішні зв’язки нашої Ради, визначити напрями співпраці з Радами молодих вчених інших навчальних закладів та наукових установ. Зокрема, ми налагодили тісні дружні контакти з Радою молодих вчених Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», молодими вченими Ростовського державного економічного університету, тіснішою та багатоаспектною стала робота з Одеською обласною радою молодих вчених та з молодими вченими Одеського національного політехнічного університету.
Започатковано партнерські стосунки з науковими молодіж-ними організаціями нашого міс-та, України та інших держав, в результаті чого виникло бажання провести спільну конференцію, присвячену розгляду економічних аспектів інтеграційних процесів. Наразі підготовка до конференції триває, і працює над цим не лише наша Рада, але й наші партнери, за що ми їм дуже вдячні.
Також Рада молодих вчених ІПРЕЕД НАНУ підтримує наукові ініціативи молоді, а саме: висуває кандидатури на стипендії і премії, надає можливість на пільгових умовах опублікувати результати наукових досліджень у відомих фахових виданнях. У такій роботі дуже важлива спільна командна участь і тісна співпраця з нашими партнерами.
Які пріоритети розвитку РМВ ІПРЕЕД НАНУ та які заходи у Ваших планах на 2014 рік?
Головною метою функціо-нування Ради молодих вчених, на мою думку, має бути консолідація молоді як в науковому, так і в організаційному аспектах. Завжди повинен бути дух єдиної команди і єдиної мети.
Пріоритетним напрямом діяльності РМВ ІПРЕЕД НАНУ є різностороння підтримка молодих учених: інформаційна, організаційна та, якщо пощастить, фінансова. Надання інформації про можливості публікації в на-ціональних та міжнародних фахових виданнях, участі у грантових програмах, конференціях – це ті основні форми підтримки, які є на сьогодні найбільш реальними. Рада молодих вчених, на мою думку, повинна бути суспільно корисною і це, мабуть, головний пріоритет.
Розкажіть про міжнародну співпрацю РМВ ІПРЕЕД НАНУ.
Співпраця нашої Ради є багатоаспектною і різновекторною, однак мета у нас одна – разом розробляти та втілювати ефективні заходи для поліпшення життя наукової молоді. У нас вже склалися дружні стосунки з Радою молодих вчених Ростовського державного економічного університету і сподіваюся, що наукова співпраця триватиме, незважаючи на стра-тегічні геополітичні помилки.
Одним зі співорганізаторів конференції «Перспективи еконо-мічної інтеграції: бачення наукової молоді», яка відбудеться 24-25 квітня 2014 р. в Інституті, є Державна вища школа технологій та економіки ім. Броніслава Маркевича в Ярославі. Очікується активна участь у роботі конференції представників Національної акаде-мії наук Республіки Молдови.
Які чинники, на Вашу думку, найбільше заохочують молодих учених пов’язувати своє майбутнє з науковою діяльністю, і що перешкоджає цьому?
Вважаю, що в нинішніх скрутних умовах займатися наукою молодь спонукає, мабуть, внутрішнє покликання, відчуття того, що наукова, викладацька діяльність це її суспільна роль і шлях до самореалізації.
На фоні стількох демоти-ваторів, що сформувалися у віт-чизняній системі організації нау-кової роботи, молоде покоління все ж таки бажає займатися не так тим, що економічно вигідно йому особисто, як тим, що дає відчуття суспільної корисності. Саме тому такі перешкоди, як низький рівень оплати праці, непопулярна роль науковця і викладача у нашій державі, бюрократичні перепони на шляху ефективної організації наукових досліджень – усе це має викорінюватися, оскільки нам пот-рібно зберегти головне – бажання молоді працювати в найвищій інтелектуальній царині і приносити користь людству.
Ваші поради молодим ученим для досягнення вагомих результатів у науковій діяльності.
Звісно, що тільки наполеглива праця зможе принести суттєві результати. Тому варто працювати так, як нас спонукає наше захоплення спільною справою і як ми відчуваємо Божу та суспільну підтримку.
Як стимулюєте молодих учених РМВ ІПРЕЕД НАНУ, і які риси найбільше цінуєте в людях?
У сьогоденних скрутних умовах надання можливостей безкоштовно опублікувати статтю, отримати доплату до стипендії за наукові та організаційні здобутки, взяти участь у конференції, поїхати у відрядження – це вже неабияка радість для нашої талановитої молоді, саме так і намагаємося підтримати ці світлі пориви і стремління до знань. А молоді науковці в нас дуже талановиті і працьовиті, наполегливі і непо-хитні у своїх суспільних принципах, відверті. З таким колективом працювати легко і радісно.
Розмову вів Чубай В. М.