МИСКІН Ю. І.: «ПЕРШ ЗА ВСЕ – ЛЮДИНА, А ПОТІМ ПРОФЕСІЯ…»

MuskinМискін Юрій Ігорович – кандидат еконономічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку, Голова Ради молодих вчених Національного університету державної податкової служби України.

Розкажіть, будь ласка, про себе, про свій науковий шлях та над чим зараз працюєте. 

Я родом із міста Оріхова Запорізької області. Після закінчення школи вирішив пов’язати своє життя з подат-ковою службою і вступив до Національної академії державної податкової служби України (зараз університет). Протягом п’яти років навчання брав активну участь у роботі наукового товариства студентів. Завершивши навчання в університеті, вступив до аспірантури. Через 3 роки захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). Пізніше отримав вчене звання доцента. Зараз працюю на посаді доцента кафедри бухгалтерського обліку та виконую обов’язки заступника декана обліково-економічного факультету з наукової роботи та міжнародних зв’язків. 2013 року мене обрали головою Ради молодих вчених НУДПСУ. 

Сьогодні зосереджую свої сили на пошуку шляхів удосконалення управління оподаткуванням. Вважаю, що наукові дослідження (особливо в еконо-міці) обов’язково повинні мати практичну цінність. Хоча дуже часто буває, що лише з плином часу можна дати справжню оцінку результатам наукової роботи. Глибоко переконаний, що першопричини більшості проб-лем як в Україні, так і в світі приховані у сфері управління. Саме тому  на цьому концент-рую свою наукову працю. Дуже сподіваюся, що не марно.

Що зумовило створення Ради молодих вчених Національного університету державної податкової служби України і які основні пріоритети її розвитку?

Раду молодих вчених Національного університету державної податкової служби України створено шляхом об’єднання молодих науковців університету, щоб обстоювати їхні інтереси в усіх сферах. Варто відзначити, що створювалася РМВ з ініціативи самих молодих науковців, тобто її діяльність є сервісною щодо інтересів її членів. І саме таке природне об’єднання безструктурних ініціатив молодих вчених НУДПСУ дає можливість підвищити якість підготовки наукових кадрів. 

Основним пріоритетом розвитку РМВ НУДПСУ є орієн-тація на інтереси молодих вчених. Тому найважливішим завданням РМВ є налагодження тісної співпраці з науковцями інших вишів, регіонів, країн; інформування науковців про різні науково-комунікативні заходи; допомога у розв’язанні соціально-побутових проблем. Крім цього, РМВ повинна швидко реагувати на оперативні запити молодих науковців, забезпечувати максимальну підтримку креативних ініціатив та сприяти розширенню можливостей здійснення наукових досліджень.

Як Ви вважаєте, чи можуть Ради молодих вчених вишів зробити реальний внесок у розвиток системи освіти та   науки в Україні, і якщо так,  то як саме? 

Я вважаю, що можуть. А якщо точніше – то повинні це робити. Адже невикористані можливості – це серйозна причина можливих негараздів у майбутньому. Здається, що основним вектором діяльності Рад молодих вчених має бути налагодження комунікаційних зв’язків. Адже розвиток країни потребує якісного управління. Останнє передбачає чітке бачення бажаного стану, якого планується досягнути за найкращих умов (можливо утопічного, але ідеального). І лише знаючи, чого ми хочемо досягнути, можна ефективно керувати державою. На жаль, на сьогодні такий бажаний стан не визначено. Діяльність учених протягом двох останніх десятиліть не була достатньо сконцентрована на керуванні країною. Якісні дослідження науковців були в межах їхніх спеціальностей,  а природні закономірності є цілісними (без поділу на спеціальності). Вважаю, що основною проблемою наукового сьогодення є відсутність синтезу наукових знань різних галузей у межах єдиного бачення розвитку України. Саме на розв’язанні цієї проблеми мають сконцентрувати свої зусилля Ради молодих вчених. Закладені сьогодні комунікаційні зв’язки проявляться у майбутньому у формі комплексних міждисциплінарних досліджень.

Чи долучається Рада молодих вчених Національного університету ДПСУ до пошуку шляхів розв’язання важливих економічних проблем країни? 

Вважаємо, що причини економічних проблем сьогодення закладені у низькому рівні освіченості людей та недостатньо високому рівні державного менеджменту. Їх вирішення – у площині науки, освіти та виховання. Члени РМВ беруть активну участь у подоланні окреслених проблем, а саме: постійно проводять дослідження, пов’я-зані з якістю управління, та використовують їхні результати у навчальному процесі. Одним із яскравих прикладів роботи РМВ НУДПСУ над пошуком шляхів розв’язання важливих економічних проблем країни є участь двох її членів (Мискіної О. О. та Забарної Т. А.) у написанні навчального посібника «Основи податкових знань» для учнів 9-го класу. 

Які заходи, на Вашу думку, є найважливішими для активізації розвитку науки в Україні? 

Наука – є однією зі сфер життєдіяльності людини. Нав-ряд чи можна сподіватися на підвищення фінансування науки за умов, коли в країні серйозні економічні проблеми. Рівень оплати праці науковця, як і вчителя, лікаря, міліціонера чи пенсіонера, на сьогодні залишає бажати кращого. 

Тож основною проблемою, яка стримує розвиток науки в Україні, є економічні негаразди. Проте останні є наслідком, зокрема, економічних наукових досліджень. От і маємо. Результати економічної науки на практиці створюють безліч проблем, а ми хочемо вкладати більше грошей в таку нау-ку. Здається, що треба змінити пріоритети, перейшовши від кількості до якості. 

Щодо конкретних заходів, то навряд чи можна в межах науки щось змінити. Такими заходами повинні стати загальнонаціональні реформи: подолання корупції, поліпшення інвестиційного клімату, спрощення оподаткування, перехід від фактологічної до методологічної освіти.

Чи співпрацює Рада молодих вчених Національного університету ДПСУ із зару-біжними структурами?

Безпосередньо РМВ НУДПСУ на сьогодні не має договорів про співпрацю із зарубіжними структурами. Проте члени РМВ НУДПСУ та Університет співпрацюють з міжнародними організаціями й іноземними вишами, що дає можливість реа-лізувати усі ініціативи молодих учених на основі особистісних контактів. У майбутньому РМВ НУДПСУ планує налагодити структуровану роботу із зарубіжними партнерами.

Які основні риси цінуєте в людях? Ваші поради для молодих науковців.

Для мене найважливішим у людині є морально-етичні цінності. І хоча в народі говорять, що «хороша людина – це не професія», проте і аморальний професіонал – загроза для людства. Адже чи треба країні професіонала податкової справи, який розробляє схеми ухилення від сплати податків? Такі люди є небезпечними для держави. Отже, перш за все – ЛЮДИНА, а потім професія. Хоча дуже хочеться, щоб фаховість та моральність були невід’ємними рисами людей. До цього треба прагнути. 

Що стосується порад молодим вченим, то поділюся власним досвідом. Свого часу мій учитель, професор В. К. Савчук, сказав: «Наука – це хвороба». І справді, вже через рік активного наукового пошуку я відчув, що без науки не зможу повноцінно жити. Додам, що успіх – це 1 % таланту і  99 %  наполегливої праці.

Розмову вів Чубай В. М.