БІЛЕЦЬКИЙ О. О.: “У ВСІХ СВОЇХ ВЧИНКАХ ТРЕБА КЕРУВАТИСЯ ВЛАСНИМ КОДЕКСОМ, ЯКИЙ БАЗУЄТЬСЯ НА ПРИНЦИПАХ ПОРЯДНОСТІ І ЧЕСНОСТІ…”

У зв’язку з необхідністю популяризації наукових досліджень та використання розробок молодих учених університету, створення належних умов для їхньої роботи згідно зі ст. 41 Закону України «Про вищу освіту» і ст. 22 проекту Закону Україну «Про наукову і науково-технічну діяльність» в Національному технічному університеті України за підтримки заступника проректора з наукової роботи, д-ра техн. наук Котовського В. Й. і проректора з наукової роботи, академіка НАН України, д-ра техн. наук Ільченка М. Ю. було створено Раду молодих вчених університету. Про передумови її створення і роботу Ради розповідає автор ідеї і голова Ради молодих вчених НТУУ «КПІ» Олег Білецький.

— Розкажіть, будь ласка, про об’єднання молодих учених НТУУ «КПІ» для спільної діяльності.
— У вік комп’ютерних технологій молоді вчені більшість інформації отримують через мережу Інтернет. Одним з найпопулярніших осередків спілкування є соціальні мережі. Зробивши моніторинг ситуації в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», я прийшов до висновку, що аспіранти і докторанти потребують створення групи у соціальній мережі для оперативного інформування про новини відділу аспірантури і докторантури НТУУ «КПІ», наукові події України і світу, а також для обміну досвідом.

У січні 2013 року була створена група молодих учених в НТУУ «КПІ». З того часу на волонтерських засадах працюю головним редактором групи. За період роботи до серпня 2015 року було опубліковано 1672 корисні новини для молодих вчених; на новини групи у соціальній мережі «ВКонтакте» підписана 641 особа. З грудня 2013 року діє сторінка молодих вчених НТУУ «КПІ» в соціальній мережі Фейсбук. Завдяки нашій роботі у молодих вчених НТУУ «КПІ» є група, де вони оперативно отримують наукову інформацію, зокрема з відділу аспірантури та докторантури.

— Розкажіть про Ваш досвід ефективної роботи членом РМУ при МОН, а також про ідею та передумови створення Ради молодих вчених НТУУ «КПІ»?
— У травні 2013 року керівництво НТУУ «КПІ» делегувало мене до м. Донецька на ІIІ засідання Ради молодих вчених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України (нині Рада молодих учених при Міністерстві освіти та науки України). Під час роботи брав участь у молодіжному науковому форумі «Стратегія розвитку регіональної молодіжної науки». На засіданні мене обрали асоційованим членом Ради молодих учених при Держінформнауки України, був членом робочої групи з підготовки положення про ради молодих вчених університетів/інститутів, разом з головою Ради створив сторінку РМВ при Держінформнауки в соціальній мережі та адміністрував її.

15.10.2013 р. – разом з делегацією Ради взяв участь у Міжнародному науково-технологічному форумі «Наука, інновації, технології – 2013» (м. Київ). Від Ради був обраний для виступу з двох важливих питань: 1. Щодо неприпустимості зменшення віку молодих вчених до 28 років, що було передбачено схваленою Стратегією державної молодіжної політики; 2. Про можливості законодавчого сприяння тіснішій співпраці між наукою та бізнесом, наприклад за допомогою розробленого РМУ механізму звільнення від оподаткування прибутку підприємств, спрямованого на науково-дослідні роботи.

01.11.2013 р. – в м. Києві під час засідання Ради молодих вчених при Держінформнауки був обраний її членом з огляду на активну участь у роботі Ради.

20.11.2013 р. – разом з делегацією Ради молодих учених при Держінформнауки України брав участь у парламентських слуханнях про стан молоді в Україні на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність».

26.11.2013 р. – представляв інтереси РМУ при Держінформнауки на нараді в Кабінеті Міністрів України з приводу проекту закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», зокрема було надано пропозицію щодо визначення молодого вченого як особи, вік якої не перевищує 35 років. Якщо вчений має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі, то статус молодого вченого зберігається до 40 років. З цього питання ми навели наші аргументи та здобули підтримку представника НАН України і Держінформнауки
05.06–27.06.2014 – від РМУ при Держінформнауки України працював у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України, результатом чого стало надання пропозицій до рекомендацій парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Активна співпраця продовжується.

Саме завдяки досвіду успішної роботи в Раді молодих учених при Міністерстві освіти та науки України з’явилася ідея створення Ради молодих вчених Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Підготувавши концепцію і Положення про Раду молодих вчених НТУУ «КПІ», в серпні 2014 року я зустрівся із заступником проректора з наукової роботи, д-ром техн. наук Котовським В.Й. і проректором з наукової роботи, академіком НАН України, д-ром техн. наук Ільченком М.Ю., які мене підтримали і схвалили наступні кроки.

Два місяці інтенсивної роботи з адміністрацією НТУУ «КПІ» — і наказ про створення Ради молодих вчених був підписаний ректором університету, академіком НАН М.З. Згуровським. 2 жовтня 2014 року відбулися перші збори Ради молодих вчених, на яких відкритим голосуванням мене обрали головою Ради.

— Розкажіть про Ваш досвід організації ефективної роботи РМВ КПІ, зважаючи на те, що до її складу входять молоді науковці різних інститутів та факультетів університету, тобто вчені, які проводять наукові дослідження з цілком різних спеціальностей. Як вдається зацікавити і об’єднати молодих учених для спільної роботи в Раді?
— Об’єднуються молоді вчені навколо спільної мети Ради — всебічного сприяння науковій, інноваційній, винахідницькій та іншій творчій діяльності молодих науковців, представництва, захисту і реалізації їхніх професійних, інтелектуальних, юридичних і соціально-економічних прав; сприяння інтеграції молодих учених з різних ВНЗ.

Найновіші винаходи в науковій сфері відбуваються у результаті міждисциплінарних досліджень. В інформаційній групі нашої Ради створено рубрику, де ми публікуємо новини про розробки наших учених в НТУУ «КПІ», завдяки чому фахівці можуть знаходити партнерів і шляхи для комерціалізації своїх винаходів.

Одним із головних завдань РМВ є організація співпраці молодих учених з Науковим парком «Київська політехніка» для спільної координації та контролю процесу комерціалізації університетської науки. РМВ бере активну участь у проекті створення наукового міста «Polyteco Science City», яким передбачено відкриття у жовтні 2015 року Центру інноваційного підприємництва, а відтак створення наукової долини НТУУ «КПІ». У березні Рада в НТУУ «КПІ» організувала семінар «Інноваційна інфраструктура КПІ «Polyteco Science City», присвячений висвітленню можливостей, які молоді науковці будуть мати завдяки Інноваційному місту в КПІ, а також шляхам розвитку ідей, над якими працюватиме Науковий парк, бізнес-інкубатор, низка венчурних та інвестиційних фондів. Молоді вчені бачать перспективу у своїх наукових розробках і можливість подальшого розвитку.

— Розкажіть про семінари, які організовувала РМВ КПІ. Які плануєте семінари до кінця 2015 року?
— Київська політехніка — це історія не тільки про студентів, але й про молодих учених — аспірантів, докторантів, молодих викладачів. Ми чудово знаємо, з якою кількістю проблем стикається науковець на початку свого професійного шляху. Тому ми вирішили допомогти: зробили так, щоб досвідчені вчені розповіли, як пройти цей шлях оптимально і з найменшими втратами. Першим із серії семінарів курсу для молодих вчених у НТУУ «КПІ» став семінар «Проблеми молодіжної науки в Україні. Стан. Перспективи».

12 грудня в НТУУ «КПІ» ми організували спільне засідання Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України та Ради молодих учених КПІ. Участь у засіданні взяли голова Ради молодих учених при МОН України, доцент Полтавського національного педагогічного університету Юрій Кращенко, голови Рад молодих учених та представники низки провідних українських вишів. З вітальним словом перед учасниками наради виступив проректор НТУУ «КПІ» з наукової роботи, академік НАН України Михайло Ільченко. Основна частина засідання була присвячена розгляду пропозицій до Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року. Окрім того, учасники засідання обговорили конкретні питання організації функціонування Рад молодих учених університетів і налагодження співпраці між ними, проблеми нормативного забезпечення їхньої діяльності.

Також Рада провела інші семінари, серед яких і семінар «Ініціативні теми» як спосіб організації колективної та міждисциплінарної роботи. Безперечно, більше шансів на успіх матиме колективна робота, коли кожен працює у своєму напрямі, а кінцевим результатом стане об’єднання зусиль для спільної мети. Щоб поінформувати спільноту про такі можливості проведено семінар, на якому були розглянуті основні моменти організації такої роботи, юридичні аспекти, пошук наукового керівника, створення команди однодумців.

Серед запланованого – семінар про оформлення статей до журналу, який входить у міжнародні наукометричні бази, наприклад Web of Science компанії Thomson Reuters і Scopus компанії Elsevier, а також Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef; семінар «Патентознавство. Захист інтелектуальної власності», на якому ми розкажемо, як запатентувати свій винахід чи корисну модель через патентний відділ університету; семінар, який РМВ проведе після ухвалення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», присвячений розгляду змін, що їх треба буде враховувати молодим ученим в подальшій роботі.

— Як долучається РМВ КПІ до пошуку шляхів розв’язання важливих економічних, військових, екологічних та інших проблем області і країни загалом? Як вирішуєте питання практичного впровадження наукових результатів?
— У важкий для країни час молоді вчені мають бути задіяні у виконанні науково-технічних розробок оборонного призначення і безперервній підготовці студентів, аспірантів і докторантів. Під час семінару на тему «Перспективні військові розробки» науковці університету заслухали доповідачів і енергійно обговорили актуальні питання. Найціннішим є вміле поєднання різних наукових напрямів.

Практичну реалізацію ми намагаємося здійснювати разом з Науковим парком «Київська політехніка», який організовує взаємодію чотирьох груп учасників: перша — це наукові групи, які генерують ноу-хау, друга — факультети і кафедри, що забезпечують якісний людський капітал, третя — компанії, які є на ринку високотехнологічної продукції і постійно потребують підживлення ноу-хау і людським капіталом, і четверта — інвестиційні та венчурні фонди.

— Розкажіть про міжнародну співпрацю РМВ КПІ, а також як організована робота над підготуванням заявок на здобуття зарубіжних грантів?
— Для розширення міжнародної співпраці ми провели семінар: «Гранти. Кроки до фінансування. Програми стажування за кордоном», мета якого – поширення інформації про можливості матеріальної підтримки цікавих проектів і допомога під час пошуку стажувань за кордоном, участь у Горизонт-2020. На семінарі молоді вчені дізнались про такі можливості від працівника департаменту міжнародного співробітництва, директора Програми «Сталий розвиток» НТУУ «КПІ» Євгена Анатолійовича Огородника.

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Л. М. Гриневич з метою подальшої роботи над реформуванням освітньої сфери держави обрала мене для участі в програмі «Відкритий світ» (відбулася 11–22 лютого 2015 р. в м. Вашингтон і м. Лінкольн, США), яку фінансував Конгрес США та здійснював Центр лідерства «Відкритий світ». Мета програми – ознайомлення з місією законодавчої влади у розбудові держави. Отриману інформацію я успішно використовую під час роботи над пропозиціями до законодавства України.

Мій радник Євген Пічкальов, який є головою IEEE (англ. Institute of Electrical and Electronics Engineers) Ukraine Section Young Professionals Affinity Group та заступником голови IEEE Ukraine Section, організовує міжнародні конференції, семінари, консультує щодо отримання грантів із залученням молодих вчених НТУУ «КПІ».

— Як оцінюєте новий ЗУ «Про вищу освіту» і його вплив на розвиток вищої школи в Україні?
— У новому законі багато запозичено у польських колег, зокрема щодо автономії університетів. За таких обставин створюються умови для появи інновацій і нових розробок. Цікавою є фінансова та господарська автономія. Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном та землею, а також засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями. Навчальний заклад вільно розпоряджатиметься власними доходами, зокрема платою за навчання, яка не може вилучатися до державного чи місцевих бюджетів.

— Які чинники, на Ваш погляд, найбільше заохочують молодих учених пов’язувати своє майбутнє з науковою діяльністю, а які перешкоджають цьому?
— Головним чинником прогресивного розвитку науки в країні є державна підтримка вчених. Молоді люди приходять в цю сферу тільки за покликанням, розуміючи, що матеріальних благ вони тут не отримають. Важливо зберегти інтелектуальний потенціал нації у тяжкі для країни часи.

РМВ НТУУ «КПІ» надає багато уваги захисту прав молодих учених на законодавчому рівні. Прикладом є ситуація з мобілізацією в Україні. Відповідно до Закону №1175-1 «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби громадян, які є студентами, аспірантами та докторантами денної форми навчання» до переліку осіб, які не підлягають мобілізації, не були внесені кандидати і доктори наук, які працюють. В тому числі молоді кандидати і доктори наук, які забезпечують навчальний процес, а також виконують розробки оборонного призначення.

З метою збереження інтелектуального потенціалу нації я виступав в МОН України з проханням посприяти внесенню доповнення до зазначеного Закону і не призивати на військову службу під час мобілізації в особливий період студентів, аспірантів, докторантів, а також кандидатів і докторів наук, які забезпечують навчальний процес і задіяні у наукових розробках оборонного призначення. Нашу пропозицію підтримала РМУ при МОН і надіслала відповідний лист до міністерства. Отже, ми зробили свій внесок у боротьбу за розв’язання цієї проблеми і отримали результат: Верховна Рада України 1 липня підтримала у другому читанні та в цілому законопроект щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації викладацького складу вищих навчальних закладів та наукових співробітників. Ухвалений Закон № 2620 вносить зміни до статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якою викладачі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, які мають науково-педагогічне навантаження не менше 0,5 ставки, науковий ступінь та звання (кандидат наук, доктор наук, доцент, професор) та наукові співробітники науково-дослідних інститутів, центрів, лабораторій, закладів, прирівняних до них, які мають науковий ступінь та звання, провадять наукову діяльність та дослідження у прикладній та фундаментальній науці, не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Налагоджена плідна співпраця з Радою молодих учених при МОН щодо формування бази експертів з молодих учених для проведення експертизи наукових запитів, що будуть подаватися на фінансування за бюджетні кошти. РМВ «КПІ» провела ретельну роботу щодо добору молодих учених, які б відповідали високим вимогам і могли стати експертами у наукових напрямах: економіка; енергетика та енергозбереження; інформатика та кібернетика; математика; машинобудування; право; соціологія; філософія, історія та політологія. Розвиток науки в Україні можливий, якщо молоді вчені впевнені у завтрашньому дні, а це можливо тільки за умови захисту їхніх інтересів на законодавчому рівні.

— Які основні риси цінуєте в людях, і які поради Ви б дали молодим науковцям для успішного досягнення вагомих наукових результатів?
— Головною рисою для прогресу молодого вченого є організованість. Тільки маючи продуманий, адаптований до ситуації план дій молода людина може чогось досягнути.

Я рекомендую настанови видатного Вінстона Черчилля: «Як би не розвивалися події, Ви будете діяти дуже мудро, якщо матимете під рукою розроблені в деталях плани».

У всіх своїх вчинках треба керуватися власним кодексом, який базується на принципах порядності і чесності. Тільки залишаючись людиною, ви будете рухатись вперед і отримуватимете довготривалі результати, а будь-який обман рано чи пізно призведе до поразки.

Для досягнення вагомих наукових результатів вченому необхідно вникнути в тему і предмет дослідження, час від часу обмірковуючи його. Ви здивуєтесь кількості ідей і рішень, які можуть спасти на думку під час вечірньої прогулянки або фізичних тренувань. Для того щоб мати свіжі сили і забути про сонливість, при першій нагоді займайтесь спортом.

Спілкувався Володимир Чубай