ПОДОЛЬЧАК Н. Ю.: «Є ДОРОГИ, ЯКІ ОБИРАЄМО МИ, І Є ДОРОГИ, ЯКІ ОБИРАЮТЬ НАС…»

Podolchak

Подольчак Назарій Юрійович – доктор економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка». За десять років науково-педагогічного стажу опублікував понад 160 праць, з них 122 наукового та 38 навчально-методичного характеру. Подольчак Назарій Юрійович не тільки талановитий науковець, а й харизматичний педагог, якого поважають і цінують співробітники та студенти.

Назарію Юрійовичу, коли Ви розпочали займатись науковою діяльністю? Що саме сприяло такому запалу до науки?

Досліджувати економічні проблеми почав лише після закінчення Львівської політехніки. Став науковцем радше випадково, ніж заплановано. Ще на останніх курсах навчання не думав пов’язувати свою подальшу кар’єру із Львівською політехнікою, оскільки всі родичі – у малому бізнесі, більшість друзів працюють у бізнес-структурах та й сам протягом останніх трьох років навчання у Львівській політехніці досить успішно працював у підприємницькій сфері.

Однак, як писав О.Генрі, «є дороги, які обираємо ми, і є дороги, які обирають нас». У моєму професійному житті науково-викладацька дорога радше обрала мене і веде уже понад десять років. 

Хочу зазначити для молодих вчених, що ця дорога зовсім не легка, вона досить звивиста, часто приносить і певні розчарування, і невдачі, однак має чимало переваг. Основна з них – це свобода для науковця, який ставить перед собою завдання, планує свій робочий час, має багато можливостей побувати в різних країнах світу, познайомитись із цікавими людьми, головне – впевнено йти обраною дорогою, чітко визначити цілі та старанно виконувати поставлені завдання.

Коли вступив до аспірантури, то поступово наукова діяльність мене захопила, а швидко захистити дисертацію спонукали два фактори – низька стипендія, яка тоді була близько 100 гривень (для порівняння – на попередній роботі я мав середню заробітну плату близько 500 гривень) та конкуренція з іншими аспірантами, які писали наукові роботи.

Поділіться з нами, будь ласка, основними напрямами Ваших наукових досліджень? На які проблеми Ви радите звернути увагу науковцям-початківцям?

Сьогодні я цікавлюсь проблемами мотивації, психології управління персоналом та оцінювання його ефективності, особливостями управління ВНЗ та проблемами ризикології. Цікавими та перспективними є дослідження поведінки різних зацікавлених груп (споживачів, власників, персоналу, суспільства), визначення їх лояльності до діяльності підприємства, особливостей розвитку ІТ- галузей, заміни фізичних продуктів на віртуальні, взаємодії між контрагентами у віртуальному просторі тощо.

Назарію Юрійовичу, якою Ви бачите науку XXI століття? Що, на Ваш погляд, є основним знаряддям боротьби з високим рівнем корупції в освіті та науці?

Наука розвиватиметься швидкими темпами і сьогоднішні відкриття завтра будуть буденністю. Швидкість розвитку нових технологій обміну даними, скорочення циклів між фундаментальними  дослідженнями та комерціалізацією інновацій, зростання рівня конкуренції зумовлюватиме стрімкий розвиток науки у різних сферах.

Активно розвиватимуться інновації та наука у корпоративному бізнесі і свідченням цього є створення багатьох корпоративних університетів при великих підприємствах, навіть більше, пі- дозрюю, що значна частина науки пе- рейде у віртуальне середовище, як не дивно це звучить, будуть створені і віртуальні лабораторії, і випробувальні центри, і навчальні заклади. Перші кроки цього ми вже бачимо сьогодні, коли значна кількість лекцій представлена віртуально, створюються спільні лабораторії, розвивається роботизована техніка, яка може бути керована дистанційно для виконання дослідів та наукових досліджень у лабораторіях тощо. Для цього є свої об’єктивні причини та підстави. Навіщо витрачати велику кількість ресурсів для розвитку матеріально-технічної бази багатьох наукових установ та вишів, якщо наукові досліди можна зробити дистанційно або у віртуальному середовищі?

Механізми боротьби із корупцією є загальновідомими, щоб їх запровадити, треба мати бажання та забезпечити прозорість процесів, мінімальне втручання з боку суб’єктивних факторів. Наприклад, щоб викоренити корупцію з навчального процесу, треба щоб студенти складали іспити у віртуальному середовищі, де оцінює роботу комп’ютер. А для того, щоб викладач виконував свою роботу якісно, слід ввести оцінювання діяльності викладача з боку студентів, до того ж таке оцінювання можна проводити вибірково – наприклад, кожного третього викладача. Якість навчання моментально б зросла і корупція зникла б.

Що, на Вашу думку, часто заважає молодим науковцям розвиватися і досягати наукових вершин?

Брак внутрішніх стимулів, побутові та соціальні проблеми, відсутність стратегічного бачення розвитку кар’єри. У нас мало уваги звертають на психологічну підтримку та становлення молодих науковців, немає кар’єрних центрів, які б допомогли розвиватись молодим науковцям, сформувати певну діаграму їхнього наукового розвитку та побудови кар’єри. 

Які завдання Ви ставите перед собою на найближчі три роки? 

Розвинути кафедру адміністративного та фінансового менеджменту, яку я заснував та очолюю, створити лабораторію прикладних наукових економічних досліджень на засадах змішаного фінансування.

Ви як талановитий науковець, успішний керівник та чудовий батько, поділіться з молодими вченими, як віднайти «золоту середину» між кар’єрним розвитком та особистим життям?

Життя наше відбувається у багатьох вимірах і завжди треба про них пам’ятати, особливо важливими з них є: сім’я, здоров’я, внутрішній світ (духовність) та робота. Перші три надзвичайно вразливі, домінують у розвитку останнього напряму і потребують щоденної праці, що і намагаюсь робити, а остання вимагає насамперед доброї самоорганізації. 


Розмову вела Мельник Наталія Володимирівна