ПОПОВ С. В.: «..ПЕРЕДУСІМ ЦІНУЮ У ЛЮДЯХ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ!»

Попов1

Попов Сергій Віталійович –  доктор технічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник ПНІЛ АСУ Харківського національного університету радіоелектроніки, Голова Харківської обласної ради молодих вчених і спеціалістів, заступник Голови Ради молодих вчених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України. 

Сергію Віталійовичу, розкажіть про свій науковий шлях і найважливіші здобутки.

Моє захоплення наукою почалося ще зі студентських років. Мені дуже пощастило з науковим керівником, який і досі очолює нашу лабораторію – проф. Є.В. Бодянський. Це справжній професіонал і дуже ерудована людина. Він зацікавив мене актуальним науковим напрямом – адаптивними системами обробки інформації. Саме цьому й була присвячена моя кандидатська дисертація, яку я захистив достроково у 2001 році.

Потім я дещо змінив напрям досліджень: зосередив увагу на методах обчислювального інтелекту, а саме – нейронних і нейро-фаззі мережах у задачах обробки часових рядів різної фізичної природи. Працював з економічними рядами, медичними даними, розробляв нові методи прогнозування споживання електроенергії. Ці напрацювання лягли в основу докторської роботи, ключовим елементом якої стали штучні нейронні мережі зі спеціалізованими архітектурами. Зараз цей напрям розви- вають мої учні – аспіранти.

Організація, яку Ви очолюєте, є однією з найпотужніших серед рад молодих вчених України. Розкажіть про  заснування Харківської обласної ради молодих вчених і спеціалістів, її основні завдання, досягнення і перспективи розвитку.

Нашу раду було засновано 2009 року. До її складу ввійшли представники 21 найбільшого ВНЗ та НДІ Харківської області. Загалом у регіоні понад сто наукових установ, де працюють близько 10 тисяч молодих учених і спеціалістів. У багатьох з них діють ради молодих учених, тому є потреба координації їхньої діяльності, обміну досвідом, інформацією про конференції та інші наукові заходи. Це один з напрямів діяльності ради. Інший напрям – обстоювання інтересів молодих учених і спеціалістів на різних рівнях влади, де ухвалюються рішення, що так чи інакше впливають на наукову молодь.

За час існування ради ми встигли зробити вже досить багато. Передусім провели масштабне опитування, в якому взяло участь понад 2300 молодих учених і спеціалістів регіону. Це дало можливість зорієнтуватися в реальній ситуації, виявити найбільш актуальні проблеми й почати пошук шляхів їх розв’язання.

Наступним кроком стало створення інтернет-порталу http://scientists. kharkov.ua для налагодження інформаційної діяльності ради. Тут ми поширюємо новини про діяльність ради, анонси конференцій, грантів тощо. Важливим складником порталу є форум, де молоді науковці можуть спілкуватися на будь-які теми та отримувати консультації від досвідченіших колег. Нещодавно відкрився новий розділ порталу – вір-  туальний науковий музей, де ми збираємо інформацію про видатних учених Харківщини та їхні здобутки. У березні–травні 2013 року ми провели конкурс «Міс наука 2013», де дівчата вражали не тільки своєю красою, а й ерудованістю та вмінням розповісти про свої дослідження широкій публіці.

З якими основними проблемами стикаєтеся у процесі організації роботи ради і як стимулюєте молодих науковців ради?

Досвід показує, що в будь-якій спільноті є більш активні учасники, є менш активні, а деякі зовсім не беруть участі у спільній роботі. На жаль, таких недбалих членів доводиться виключати зі складу ради згідно з чинним положенням про раду. З іншого боку, найактивніших членів ради ми намагаємося відзначити, зокрема відомчими відзнаками, такими як грамоти Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, організовуємо їхні виступи на телебаченні.

Багато молодих науковців відзначає високу популярність сайту Харківської обласної РМВС і особливо форуму, який функціонує на ньому. Як виникла ідея його створення і чи задоволені Ви сьогоднішнім станом його застосування у процесі обговорення актуальних для молодих науковців питань?

Створення сайту було необхідним заходом, бо рада має широко висвітлювати свою діяльність, безпосередньо спілкуватися з молодими вченими, налагоджувати контакти з іншими організаціями наукової молоді. Зараз ми активно співпрацюємо з радою молодих вчених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України, Донецькою та іншими обласними радами молодих учених України. Сайт також відвідує значна кількість закордонних відвідувачів, що свідчить про актуальність поданої інформації. Тому загалом робота сайту принесла багато позитивних результатів. Але, звісно, ще є багато перспектив для розвитку.

Ви є заступником Голови Ради молодих вчених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України і Головою Харківської обласної ради молодих учених і спеціалістів, а також перебуваєте і на інших посадах зі складними та важливими функціями. Поділіться, будь ласка, секретами організації праці, визначення пріоритетів і забезпечення високої якості всіх видів робіт, які Ви виконуєте. 

Тут немає жодних секретів. Щоб все встигати, треба багато працювати і робити це професійно. На жаль, доба має лише 24 години, цього часу не завжди вистачає.

Харківська обласна рада молодих вчених і спеціалістів активно працює над розробленням пропозицій до різних законодавчо-нормативних актів, пов’язаних з науковою діяльністю. Які пропозиції вносила рада щодо вдосконалення «Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента» та «Положення про спеціалізовану вчену раду»?

Ми напрацювали досить багато пропозицій, тому про всі розповісти важко. Наприклад, у «Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента» ми виявили значну різницю у вимогах до здобувачів вченого звання професора, які працюють у ВНЗ і наукових установах. На нашу думку, це є неприпустимо, і ми виступили за зрівняння цих вимог. На сьогодні всі функції з атестації наукових кадрів вищої кваліфікації виконує департамент атестації кадрів Міністерства освіти і науки України, тому ми вважаємо, що доцільно об’єднати всі вимоги щодо присудження наукових ступенів і надання вчених звань у єдиному документі, позаяк зараз вони містяться у кількох положеннях й наказах.

РМУ при Держінформнауки України запропонувала чимало пропозицій щодо удосконалення проекту Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. Розкажіть, які основні пропозиції були враховані в новому Порядку, а які ні.

На жаль, цей проект не було своєчасно оприлюднено, тому Міністерство освіти і науки отримало наші пропозиції вже після затвердження нового Порядку. Ми сподіваємося, що вони будуть враховані в наступних нормативних актах.

Які основні пропозиції запропоновані РМУ при Держінформнауки України щодо вдосконалення проекту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»?

Основною нашою метою було надання юридичного статусу радам молодих вчених у ВНЗ та наукових установах. Зараз, на жаль, їхня діяльність майже не врегульована і визначається, у найліпшому разі, наказом керівника установи, в якій створено раду. Тому ради мають недостатньо прав та важелів для реалізації своїх завдань і ефективного обстоювання інтересів молодих учених. Щоб докорінно змінити ситуацію, ми запропонували внести до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» окрему статтю про ради молодих вчених, де визначили їхні основні права та обов’язки, а також механізми реалізації прав молодих учених. Ця та інші наші пропозиції були ухвалені на засіданні РМУ при Держінформнауки, що відбулося 1 листопада 2013 року. Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України академік НАН України В.П. Семиноженко схвалив наші ініціативи, тому ми сподіваємося, що вони знайдуть своє місце в остаточному варіанті Закону.

Що саме сьогодні найчастіше перешкоджає успішній науковій діяльності багатьох молодих учених і який спосіб розв’язання цієї проблеми Ви пропонуєте? 

Не секрет, що більшість проблем у сучасній українській науці є наслідком низького рівня державного й приватного фінансування наукових досліджень. Зрозуміло, що лише бюджетні кошти не можуть задовольнити всі потреби, тому необхідно насамперед забезпечити зростання частки високотехнологічної промисловості в економіці держави і налагодити співпрацю промисловості й бізнесу з наукою. Тільки таким шляхом розвитку інноваційної економіки ми зможемо підтримати українську науку загалом і молодих учених зокрема.

Що найбільше цінуєте в людях і яка основна мета Вашої наукової діяльності?

Співпрацюючи з багатьма людьми, передусім ціную професіоналізм, тому що саме ця риса є запорукою успішного виконання будь-якого завдання. Цієї якості може набути кожна людина, але для цього треба бути вимогливим до себе, і кожний молодий вчений має поставити це собі за мету.
Основним у науковій діяльності вважаю приносити користь суспільству. Саме таким чином я й намагаюсь спрямовувати свої наукові дослідження, а також роботу рад молодих вчених.

Розмову вів Чубай Володимир Миколайович