ПОПОВА О. Ю. МІЙ ШЛЯХ ДО УСПІХУ

Попова Ольга Юріївна − заступник Голови РМВ ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки підприємства ДонНТУ.

Сучасний світ вимагає від людини здійснення активного творчого пошуку. В цьому важливу роль відіграє наука, яка є безперервним процесом пізнання дійсності. Для мене, як для молодого науковця, наука стала домінантним життєвоутворюючим фактором. Однозначно, я не розглядаю себе як взірець молодого вченого, але певними рецептами наукової «кухні» готова поділитися. Наукові традиції в моїй сім'ї були закладені досить давно. Моїй бабусі відразу після війни було запропоновано займатися науковою діяльністю в області харчової промисловості. Проте вона, як глибоко свідома людина, вирішила відновлювати зруйновані війною підприємства, зайнявши пост директора одного з виноробних підприємств Донецької області. Про те, що не стала займатися наукою, жаліла все життя. Усвідомлення важливості науки і наукових досліджень прийшло до мене ще в глибокому дитинстві, де слово «дисертація» було одним з перших серед тих, що поповнили мій словниковий запас.  Мій батько, доктор фізико-математичних наук, постійно брав мене на конференції з питань фізики твердих тіл, що проводилися по всьому колишньому Радянському Союзі, де я могла побачити науку в самому епіцентрі її розвитку і в мріях уявляла себе за трибуною з доповіддю перед строгими ученими. Мої батьки дуже гордяться тим, що я виправдала їх очікування, продовживши родинні наукові традиції. Сподіваюся, що моя дочка, яка навчається вже в 9-му класі, буде зацікавлена у продовженні закладених ще в минулому тисячолітті традицій нашої сім'ї.

Дуже часто до мене звертаються з питанням, що є більш важливим – викладацька діяльність чи наука. Не уявляю можливим ізольовано займатися або лише наукою, або лише викладацькою діяльністю. Адже наукова діяльність вимагає великих знань, які можна отримати лише в процесі навчання. А викладацька діяльність на високому рівні вимагає використання ряду наукових прийомів, які можна отримати лише в процесі написання і захисту дисертації, проведення постійних наукових досліджень, обміну досвідом як з колегами, так і студентами. Саме приклад сучасних студентів, яким притаманні ті риси та умови, які для моїх студентських часів були практично недоступні – мобільність, можливість навчання за кордоном, працевлаштування у великих міжнародних компаніях, доступ до інформаційних баз даних – зараз надихають мене на постійний науковий пошук та реалізацію тих науково-педагогічних завдань, які становлять користь для підготовки майбутніх фахівців в нашому університеті. 

Вважаю, що дуже важливим фактором успішного поєднання наукової та педагогічної діяльності є забезпечення тісного зв’язку між теорією та практикою. Результати моїх наукових досліджень мають практичне застосування. Вони враховані розглянуті Донецькою обласною державною адміністрацією та Донецькою обласною радою при реалізації «Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року» і впроваджені низкою промислових підприємств гірничовидобувного комплексу Донецької області. Основні положення докторської дисертації отримують свій подальший розвиток в дипломних роботах студентів і кандидатських дисертаціях моїх аспірантів. Окремі аспекти наукових досліджень стали важливим і цікавим доповненням до лекційних матеріалів, елементами завдань для практичних занять студентів. 

Однозначно, на успіх впливає фактор везіння. Везіння в процесі підготовки і захисту докторської дисертації виявилося в безпосередньому знайомстві з видатними ученими України і Європи, з багатьма з яких я зараз підтримую тісні дружні зв'язки. Саме перші поїздки на конференції до Німеччині надихнули мене на вибір теми наукових досліджень, пов'язаних із екологізацією промислового виробництва, забезпечення екологічної спрямованості розвитку вітчизняних суб'єктів господарювання. Стартову позицію для співпраці із зарубіжними начальними закладами та установами склали знання іноземних мов. Вже у статусі доцента я наполегливо вивчала другу для мене іноземну мову – німецьку. Саме вільне володіння іноземними мовами – англійською та німецькою – дозволили відкрити для мене фундаментальні праці провідних вчених країн Європи, Америки та інших держав, ознайомитися із стандартами проведення наукових досліджень на принципово новому рівні та гідно представляти українську науку на міжнародній арені. 

Але успішним науковцем народитися дуже складно. Для мене вирішальну роль на науковому шляху зіграли мої Вчителі. Важливу роль у моїй науковій долі зіграв мій науковий консультант, завідувач кафедри економіки підприємства ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» професор Хобта Валентина Михайлівна. Під її мудрим і чуйним керівництвом я успішно почала займатися науково-дослідною діяльністю ще із студентської лави. Саме Валентина Михайлівна визначила для мене напрям наукових досліджень, що згодом втілилося в магістерській роботі по питаннях управління інвестиціями, отримало подальший розвиток в кандидатській дисертації і стало потужним фундаментом для підготовки докторської дисертації. Міцну підтримку розвитку молодіжної науки в нашому ВНЗ здійснює адміністрація університету, яка здійснює всебічну активну підтримку в реалізації наукового потенціалу молодих учених і сприяє розвитку молодіжної науки в університеті.

Можна зробити помилковий висновок, що для успішної реалізації наукових планів потрібні лише «тепличні» умови. Це дійсно важливо, але головними чинниками свого науково-педагогічного успіху вважаю поєднання амбітності і порядності, прагнення до постійного вдосконалення і безперервне навчання. Головне життєве кредо, яке допомагає мені у здійсненні моїх планів – це однозначний перехід від декларації намірів до практичного виконання завдань, чітке планування та дисципліна. 

Нажаль сучасні умови існування українського суспільства формують значні бар’єри для стрімкого розвитку молодих науковців, але віра в успіх, прагнення до перемоги спроможні подолати перешкоди. В цих умовах потрібна нова модель організації молодіжної науки, в якій домінантою є тісна наукова співпраця, заснована на розвиненні досконалих форм наукової кооперації, обміну прогресивним досвідом, організаційна допомога у проведенні наукових досліджень. Тому безпосередня участь молоді у діяльності Рад молодих вчених, особиста активність кожного молодого вченого у лобіюванні інтересів молодих науковців на всіх рівнях є запорукою зміцнення наукових шкіл України, виведення вітчизняної науки на світовий рівень та її визнання на світовій науковій арені. Мій особистий досвід показує, що є багато талановитих і активних молодих вчених, з якими я мала честь познайомитися, і яким не байдуже майбутнє української науки. Знайомство із Головою ради молодих вчених ІНЕМ Національного університету «Львівська політехніка», обдарованим талановитим молодим вченим Чубаєм Володимиром Миколайовичем засвідчило, що проблеми молодіжної науки Сходу та Заходу України є дуже близькими, сучасна молодь готова до плідної наукової співпраці без бар’єрів. Тому необхідно об’єднати зусилля молодих науковців у здійсненні заходів, орієнтованих на розробку і реалізацію програм сприяння підвищенню компетентностних навиків сучасного молодого ученого, створенню системи «стимул-реакцій» до підвищення якості і обсягів наукових досліджень, що дозволить здійснити підготовку фахівця на принципово новому науковому, освітньому і виховному рівнях з урахуванням потреб сучасної економіки.