fbpx

КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (ШАРГЕЙ ОЛЕКСАНДР)

Ім’я Юрія Кондратюка золотом написане в США у залі слави Космічного музею. Ним названо у світовій науці трасу, по якій перша людина висіла на Місяці, і кратер на зворотному його боці. Але ім’я першовідкривача було інше… Справжній Юрій Кондратюк до космічних теорій не мав жодного стосунку. Тож усе, що відомо у світовій науці під іменем Юрія Кондратюка, насправді належало полтавському гімназисту Сашкові Шаргею. 

Доля не була щедрою до майбутнього генія космонавтики. Сашко Шаргей, ще не народившись, побував у тюрмі у лоні матері – вчительки жіночої гімназії, яку кинули до в’язниці за участь в організації студентської демонстрації у Києві. З в’язниці мати вийшла з важким психічним захворюванням і до кінця життя перебувала у психіатричній лікарні. Батько, студент університету Святого Володимира, рятуючись від переслідувань за участь у тій самій демонстрації, продовжував навчання у Німеччині, згодом – у Петербурзі. Створив другу сім’ю. Сашка виховувала бабця та нерідний дід (її другий чоловік). Навчався хлопець у полтавській чоловічій гімназії, де був прийнятий відразу до третього класу, і закінчив її 1916 р. зі срібною медаллю. Ще зі студентських часів вів «космічний» зошит, у якому таємно, щоб не набути репутації міського божевільного, записував основи того, що пізніше стане проривом у світовій науці. За порадою батька вступив до Політехнічного інституту в Петербурзі.

Перша світова війна не дала завершити навчання – Шаргея призивають в армію і зараховують до школи прапорщиків. На Закавказькому фронті майбутній теоретик космонавтики стає командиром кулеметної чоти. Після демобілізації вирушає додому, в Полтаву, однак по дорозі його насильно мобілізують до Корнілова, а згодом – в армію Денікіна. Обидва рази Шаргей тікає, однак для нової більшовицької влади назавжди стає класовим ворогом, денікінським офіцером. Саме ці події змусять його в майбутньому відмовитися від рідного імені, ставши ізгоєм на рідній землі, та увійти в історію світової космонавтики під чужим ім’ям.

Після повернення з фронту працює на найчорніших роботах – мастильником та зчіплювачем вагонів на залізниці, кочегаром. Навіть в таких умовах не полишає справи свого життя – пише рукопис, де конкретизує свої попередні ідеї, створює проект багатоступеневої ракети. Згодом наважується нелегально перетнути кордон, щоб продовжити навчання у Німеччині, адже здобути вищу освіту в країні більшовиків не мав жодного шансу. Безпаспортного втікача повертають етапом до Києва, до того ж виявляють у нього тиф та зобов’язують повернутися до місця проживання. У той час мачуха, щоб захистити пасинка, а заодно себе з дочкою, від червоного терору, наполягає на зміні прізвища та передає метрику на ім’я Георгія Кондратюка, який народився у Луцьку 1900 р. і помер від туберкульозу 1921. Щоб уникнути серйозних наслідків через службу в білій армії, 1921 р. О.Г. Шаргей назавжди зникає з цього світу.

1925 року нікому невідомий механік Ю. Кондратюк надіслав до Москви рукопис «Про міжпланетні подорожі» (у ньому вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет), який отримав блискучу рецензію великого авторитета, проф. Вєтчинкіна як «найповніше дослідження з усіх, що були написані». Проте після двох років тяганини державне видавництво так і не опублікувало працю. І тоді Кондратюк (в той час працював механіком-елеватором у Сибіру) вирішив видати її за власні кошти, заробивши винаходами в елеваторній справі. Він проектує і будує без жодного цвяха найбільший у світі дерев’яний елеватор на 10 000 тонн зерна.  Тим часом механіка, який своєю працею сколихнув московські наукові кола, розшукують відомі вчені. Але не встигають. 1930 р. він засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві. Сфабрикованої справи не підписав, хоч заганяли голки під нігті і позбувся одинадцяти зубів. Працював у конструкторському бюро ОДПУ. Довідавшись про конкурс, в’язень Кондратюк за два місяці створив ескізний проект вітроелектростанції, який переміг два спеціалізовані інститути. Ним зацікавився нарком важкої промисловості С. Орджонікідзе, який домігся його дострокового звільнення. Інженер-самоук запропонував світове відкриття – вітроелектростанцію  потужністю 12 тисяч кіловат, тоді як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею. 165-метрову щоглу для Кримської ВЕС Кондратюк збирався будувати із залізобетону. Однак будівництво на Ай-Петрі не було завершене, ще й досі зберігся «стакан» – фундамент майбутньої ВЕС.

Пройде чимало часу і за спорудження Останківської телевежі нагородять М. Нікітіна, який признається, що використав ідеї та розрахунки ай-петрінського проекту Ю. Кондратюка. Згодом інженера-конструктора світового рівня відкликають у Москву і, наче на глум, доручають проектувати крихітні вітродвигуни для колгоспних ферм. З початком Другої світової війни першовідкривач місячної траси іде добровольцем на фронт, де працює простим телефоністом. Загинув за нез’ясованих обставин на початку 1942 р.

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав…за стартом ракети, що мала понести корабель «Аполлон-9» у напрямку до Місяця, – згадував Д. Хуболт, – я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів». 1969 року американський астронавт Ніл Армстронг здійснив мрію Ю. Кондратюка, ставши першим землянином, який ступив на поверхню Місяця. А полтавський гімназист Сашко Шаргей так мріяв, що це буде він…

Підготувала Чубай У. Р.

X
X