fbpx

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

…Невеличка сумка за плечима, теплий одяг, трохи грошей і гаряче серце…

– Мамо, не плач, я повернуся…

…Треба обов’язково придумати, як прикрити груди, голову та ноги. Швидше б вирушити… мене там чекають брати і сестри, вони захищають народ, а я тут… Там горить вогонь, лунають дивні звуки пострілів, моїх братів кудись несуть, кладуть на холодний зимовий бетон… їм холодно…

–  Мамо, не плач… скоро зустрінемось.

…Я мушу бути там, там мене чекають, мене туди кличе серце. Мою країну підпалюють, нищать, а брати мої лежать на землі, їм закривають очі, співають пісні, а вони не рухаються… сплять…

Мамо, коли прийде батько, скажи, щоб обов’язково приймав ліки і не хвилювався. Я полагодив його улюблений годинник. Відтепер він іде!

Читати далі статтю Наталії Мельник та Оксани Хромяк у 33 номері всеукраїнського науково-аналітичного журналу «НАША ПЕРСПЕКТИВА» https://www.perspektyva.in.ua/33-sichen-cherven-2020-r/.

X
X