Ольга Пирог: «В Канаді робоча атмосфера та взаємовідносини між керівництвом та науково-педагогічними працівниками базується на повазі, відкритості та підтримці»

– Розкажіть, будь ласка, про Ваш досвід знайомства з системою вищої освіти Канади?

– Кафедра економіки Університету Шербрука (Квебек, Канада) запросила мене проводити дослідження за темою «Секторна модель України: порівняльний аналіз економічної складності України та Канади» у період з 16 серпня 2022 р. по 31 липня 2023 р. Моя програма не передбачала проведення аудиторних занять для студентів та інших видів робіт. Увесь період перебування в Університеті Шербрука я відвідувала бібліотеку, досліджувала зазначену тематику, готувала до друку наукові статті, матеріали до колективної монографії та презентувала результати досліджень на міжнародних конференціях та науковому семінарі.

– Який статус викладачів університету в суспільстві Канади? Яка в них оплата праці і від чого вона залежить?

– Канада – це країна, в якій цінуються працівники всіх категорій та спеціальностей (будь-яка робота гідно оплачується). Середній прожитковий мінімум у Канаді становить близько 2 000 канадських доларів на місяць до сплати податків. Також під час приймання на роботу обов’язково оцінюють відповідність кваліфікації працівника посаді, тобто висококваліфікованого працівника не візьмуть на посаду, яка передбачає пониження кваліфікації.

Статус університетських викладачів у Канаді є високим, та їхня праця гідно оплачувана. Оплата праці залежить від посади, яку займає науково-педагогічний працівник, наукової та міжнародної активності викладача.

В Університеті Шербрука за весь період роботи я не зіткнулась з таким принципами, як «я – начальник, ти – дурак» та «батіг-пряник», які є дуже поширеним радянським пережитком в Україні. У Канаді робоча атмосфера та взаємовідносини між керівництвом і науково-педагогічними працівниками базується на повазі, відкритості та підтримці.

– Як у канадських університетах оцінюють ефективність праці викладачів? І, зважаючи на їхній досвід, що б Ви рекомендували змінити в оцінюванні роботи викладачів  в Україні?

– В Університеті Шербрука навантаження викладача (100 %) за навчальний рік розподіляється так: 40 % – викладацька діяльність, яка може передбачати викладання до 4-х навчальних дисциплін за навчальний рік; 40 % – наукова діяльність; 10 % – організаційна робота на кафедрі; 10 % – адміністративна робота в університеті.

На відміну від України, традиційних засідань кафедр протягом 1-2 годин не проводять. Однак щотижня відбувається науковий семінар (протягом 1-1,5 години), на якому викладачі чи аспіранти представляють результати своїх досліджень.

Протягом року викладач публікує власні напрацювання у науковій статті в журналах, які визначені університетом. Ці журнали не обов’язково мусять  належати до міжнародних наукометричних баз Scopus чи Web of Science.

Для кар’єрного зростання (викладач – доцент – професор) викладачі мають виконати певні вимоги: наукові дослідження та певна кількість наукових статей.

В Університеті Шербрука відсутня система рейтингування викладачів, а отже, немає їх щорічного оцінювання.

 – Як відбувається підвищення кваліфікації викладачів в університетах Канади?

– Профорієнтацією, підвищенням кваліфікації та іншою організаційною роботою займаються відповідні підрозділи університету. Викладачі підвищують кваліфікацію на міжнародних стажуваннях (visiting professor або research visit) або в інших університетах країни. Термін таких стажувань може становити два місяці й довше. Витрати покриваються з різних джерел: університетські кошти, гранти від підприємств або міжнародні наукові проєкти. Це залежить від того, з якою метою здійснюється поїздка. Зазвичай на час міжнародного стажування основне робоче місце зберігається за викладачем.

– Як у Канаді якість наукової роботи викладача впливає на оплату його праці, кар’єрний ріст тощо.  

Наукова робота викладача тісно пов’язана з освітньою діяльністю та кар’єрним зростанням. Кожен науково-педагогічний працівник здійснює наукові дослідження відповідно до обраного напрямку досліджень в межах міжнародних та національних проєктів, грантів різних дослідницьких організацій та підприємств.

– Що, на Вашу думку, варто змінити в українських вишах для їх ефективного розвитку та посилення позицій на міжнародному ринку освітніх послуг?

– На мою думку, для ефективного розвитку вищої освіти в Україні доцільно розділяти адміністративну роботу та викладання з науковою діяльністю. Чимало адміністративної роботи виконують науково-педагогічні працівники протягом навчального року, що забирає досить сил, наснаги та часу від основної діяльності. У кожному ЗВО України працює чималий штат адміністративного персоналу, який повинен виконувати ці види робіт. Але працівники цих структурних підрозділів лише контролюють, тоді як про інші функції менеджменту забувають.

В університетах Канади ситуація інша: науково-педагогічні працівники займаються освітньою та науковою діяльністю (80 % часу), й лише 20 % свого робочого часу присвячують адміністративній роботі, якщо це перебачено їхнім контрактом (посадовими функціями). Якщо ж ні, то викладачі не виконують адміністративних функцій. Адміністративну роботу виконують структурні підрозділи університету відповідно до їх посадових інструкцій.

Отже, для ефективного розвитку ЗВО та посилення позицій на міжнародному ринку освітніх послуг доцільно, щоб кожен працівник ЗВО виконував свої функції відповідно до посадових інструкцій, а не перекладати усі функції на науково-педагогічних працівників, мотивуючи «хочеш працювати – шукай студентів, аспіратів, фінансування, …, тощо».

–  Яке Ваше життєве кредо?

– Життя – постійних рух уперед та процес самовдосконалення.

Ольга Пирог – доктор економічних наук, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка».

Всеукраїнський науково-аналітичний журнал «Наша перспектива» №37 / 2023 р.