Індекси цитування наукових праць: інструменти, особливості та недоліки

Тема оцінювання наукового рівня вчених цікавить людство вже не одне десятиліття. Цілком логічно, що ідея створення універсальної методики оцінювання наукового розвитку людства апріорі є нездійсненною. Проте необхідним і цілком реальним є вимірювання його окремих кількісних характеристик. Одним із найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня вченого у міжнародній спільноті є індекс цитування його праць.

Наукова діяльність була і залишається одним із найскладніших видів людської творчості, адже це не лише набуття знань та проведення досліджень, а також і процес використання результатів цих знань, їх поширення та прикладного застосування. А це передбачає особливі вимоги до наукових праць та їхніх авторів. Тож тема оцінювання наукового рівня вчених цікавить людство вже не одне десятиліття. Цілком логічно, що ідея створення універсальної методики оцінювання наукового розвитку людства апріорі є нездійсненною. Проте необхідним і цілком реальним є вимірювання його окремих кількісних характеристик.

Одним із найважливіших критеріїв оцінювання наукового рівня вченого у міжнародній спільноті є індекс цитування його праць. Спираючись на групу міжнародних словників, що подають дефініцію цього терміну, зокрема Business Dictionary, Investor Words, Investor Guide, індекс цитування (SCI) – це бібліографічний покажчик, за допомогою якого можна простежувати науковий поступ конкретного автора. SCI показує, скільки разів статті цього автора було процитовано в працях інших вчених протягом відповідного року.

Серед найпоширеніших є індекс Хірша (J. Hirsch) – h-index, що ґрунтується на множині найбільш цитованих статей ученого і кількості цитувань, які вони отримали в інших виданнях. Індекс можна застосовувати щодо визначення наукової продуктивності групи вчених, наукового журналу тощо. За Хіршем, учений має певний h-index, якщо h з його N статей цитують h разів кожну як мінімум, інші (N–h) цитують не більше, ніж h разів кожну. Наприклад, якщо науковець опублікував понад 10 статей, а кожну з них було процитовано не менше ніж 10 разів, тоді h-index цього вченого становить 10. Розподіл кількості публікацій N залежно від кількості їх цитувань q наближено відповідає гіперболі.