Фрагмент статті з науково-аналітичного журналу «Наша перспектива» №32 / 2019
Ольга Романенко – канд. екон. наук, доцент КНТЕУ; член президії Ради молодих учених при МОН; делегат від України у Європейській раді докторантів та молодих учених (2016–2018 рр.)
Ван Жуй, доктор юрид. наук, заступник керівника управління міжнародних обмінів і співпраці Шеньянського педагогічного університету (Китайська Народна Республіка).
1. Які вимоги у вашій країні до здобувача наукових ступенів доктора філософії та доктора наук (якщо у країні, яку Ви представляєте, є такий науковий ступінь)?
Ван Жуй (КНР): Першою і обов’язковою вимогою до здобувачів ступеня доктора філософії є наявність диплома магістра. Щоправда, в Китаї є два рівні аспірантури – аспірантура-магістратура та аспірантура-докторантура, і до аспірантури-магістратури вступають претенденти зі ступенем бакалавра. Не заглиблюючись у нюанси відмінностей між ними, зазначимо, що для здобуття ступеня доктора філософії необхідно навчатися саме в докторантурі і лише з дипломом магістра.
Важливою є рекомендація до вступу, яку надають за результатами атестації під час здобуття ступеня магістра. Переважно з групи студентів кількістю 30 осіб такі рекомендації надають 1-2 особам, які досягли найкращих результатів. Рекомендацію дають два професори з відповідної сфери наукових інтересів.
Серед документів, що подаються для вступу в докторантуру, є також магістерська робота, характеристика магістерської програми та стенограма захисту магістерської роботи, надруковані наукові праці, отримані патенти та інші результати наукових досліджень, пов’язані з науковим становленням претендента. Щодо вимог до публікацій, то має бути щонайменше кілька статей у провідних журналах Китаю з досліджуваної проблематики або ж у виданнях, внесених до індексу цитування китайських соціальних наук (CSSCI).
До пакету вступних документів неодмінно додається план майбутніх досліджень, що охоплює як академічні досягнення, так і наукові перспективи дослідження.
Особливістю навчання в докторантурі Китаю є і більша кількість, порівняно з Європою, аудиторних занять. Тому здобуваючи ступінь, після завершення навчання, подаються документи про отримані академічні кваліфікації. Такі документи – диплом та додаток до нього, видаються незалежно від того, чи була захищена дисертація. Крім того, документ про завершення навчання в докторантурі (навіть без захисту дисертації) дає право на педагогічну діяльність у вищій школі.
Що стосується наукового ступеня доктора наук, то з огляду на те, що сьогодні Китай взяв курс на побудову американської моделі освіти, цей ступінь у системі підготовки кадрів відсутній.
2. Які вимоги до претендентів на отримання звання професора (а також доцента, якщо у країні, яку Ви представляєте, є таке вчене звання)?
Ван Жуй (КНР): Процедура отримання звань доцента чи професора в різних навчальних закладах може мати свої особливості. Єдиною спільною вимогою є наявність певних науково-педагогічних досягнень, а вже їх види та обсяги є внутрішньою справою університетів. Зокрема, це можуть бути вимоги до кількості навчальних курсів, які веде претендент; обсягів педагогічного навантаження; наукового керівництва студентами. Є вимоги до кількості наукових публікацій, їх географії. Матиме значення участь у наукових проектах та керівництво ними, причому беруть до уваги рівень такого проекту – територіальний чи загальнодержавний.
В деяких навчальних закладах віддають перевагу практичним аспектам реалізації наукових досліджень, наприклад, роботі в консалтингових проектах чи підготовці працівників вищих щаблів управління. Вагоме значення мають і місцеві та державні відзнаки й нагороди, участь у різноманітних заходах академічного спрямування та багато іншого. В будь-якому випадку здобуття вченого звання є справою досить непростою і передбачає підготування значної кількості різних документів, які характеризують здобувача.
3. Чи є обов’язковою вимога до вчених у Вашому ЗВО публікуватися в журналах, які входять до наукометричних баз даних Scopus чи Web of Science? Якщо так, чи вважаєте таку вимогу доречною?
Ван Жуй (КНР): Не є обов’язковою. Якщо стаття вченого опублікована в журналах, що входять до наукометричних баз, університет, в якому працює автор, видає йому премію. Щороку потрібно опублікувати дві статті в національних наукових журналах.
4. Хто відшкодовує вартість публікацій у наукових журналах, зокрема в тих, які входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science?
Ван Жуй (КНР): Витрати на публікування переважно вчені оплачують самотужки.
5. Яка середня заробітна плата науковця у Вашому університеті? Яка структура оплати праці?
Ван Жуй (КНР): У різних провінціях (містах, університетах) є різні умови оплати праці вчених. На півдні платять більше, ніж на півночі, на сході – більше, ніж на заході. На півночі старший викладач зазвичай отримує 800–1000 американських доларів за місяць (в еквіваленті), доцент – 1000–1200 американських доларів, професор – 1200–1500.
6. Чи надають підтримку родинам науковців у Вашому ЗВО (у країні загалом)? Яку саме? Як Ви вважаєте, чи враховані сімейні потреби та цінності в освітній системі?
Ван Жуй (КНР): Зазвичай викладачам не надають підтримки. Сім’я — основа життя кожного народу, суспільства і держави. Криза сім’ї – це завжди криза і важкі хвороби суспільства. Тому збереження сімейного способу життя, сімейних цінностей, традиційної культури сімейного життя і виховання дітей – це, без перебільшення, умова виживання, добробуту й успішного розвитку Китаю. У сім’ї дитина народжується, вчиться гідно жити, поважати людей. Сім’я відіграє важливу роль не тільки у вихованні дітей, а й у житті країни. Найбільш послідовно і глибоко розвиток сімейних цінностей і виховання особистості відбувається в школі. Істотно впливають предмети гуманітарного циклу, такі як суспільствознавство, історія, література та ін., які формують особистісні якості людини, її соціальні й духовні орієнтири. Для того щоб стати частиною загальносвітового культурного процесу, сучасні школярі мають засвоїти духовно-моральні цінності, утверджені пращурами протягом століть. Окрема особистість, сім’я, народ, вступаючи в загальнолюдський культурний простір, повинні володіти різними засобами міжнаціонального спілкування.
7. Чи важко знаходити баланс, щоб забезпечити успіх вченого на роботі та в особистому житті?
Ван Жуй (КНР): Дуже важко.
8. На Вашу думку, чи захищені національні інтереси в системі освіти і науки?
Ван Жуй (КНР): Національні інтереси у сфері духовного життя, культури і науки значно пов’язані зі збереженням і розвитком освітнього та інтелектуального потенціалу, утвердженням у суспільстві ідеалів високої моральності і гуманізму, розвитком багатовікових духовних традицій.
9. Які корупційні ризики є в системі вищої освіти і науки?
Ван Жуй (КНР): Здебільшого корупційні ризики в освітній складовій системи вищої освіти Китаю не притаманні. Хоча можливі певні викривлення під час фінансування наукових досліджень. Так, формування дослідницьких фондів та їх використання нерідко ґрунтується на декларативних описах проектів. У зв’язку з відсутністю стандартів оцінювання ефективності витрачання коштів у процесі реалізації проекту можливе формування необґрунтованих витрат. Трапляються ситуації, коли для реалізації проекту не є потрібною присутність усіх членів проектної групи, хоча оплачують працю усім. Складність об’єктивної оцінки внеску кожного також створює загрози нераціонального витрачання коштів.
У підготовці статті (в т. ч. у перекладі на українську мову) також брала участь д-р екон. наук, ректор Київського кооперативного інституту бізнесу і права – Камінська Тетяна.