Лілія Гриневич: «Якщо не вкладати в людей, не запроваджувати нові педагогічні технології, тоді ми не можемо навіть мріяти про економіку інновацій»

Лілія Гриневич — Міністр освіти і науки України. Пройшла шлях від посади учителя до директора школи. Викладала у вишах та захистила дисертаційну роботу, присвячену зарубіжному досвіду в сфері управління освітою (науковий ступінь з педагогічних наук). Стажувалася у Варшавському і Колумбійському університетах. Створювала систему зовнішнього незалежного оцінювання в Україні (ЗНО) і була першим директором Українського центру оцінювання якості освіти (2006). Очолювала Головне управління освіти і науки КМДА (2006-2009). Обиралася народним депутатом України VII та VIII скликань. У Верховній Раді очолювала Комітет з питань науки та освіти (2012-2016).

Ліліє Михайлівно, які реформи найближчим часом чекають систему вищої освіти України? На усунення яких головних хиб організації навчального процесу вони будуть спрямовані?

Реформа вищої освіти стартувала майже відразу після Революції гідності — у 2014 році, коли був ухвалений закон «Про вищу освіту», тобто ще за мого головування у Комітеті науки та освіти у Верховній Раді. Сьогодні наше головне завдання — повноцінна імплементація цього закону. Основна цінність документа — автономія вишів, але заклади не завжди вміють та хочуть нею користуватися. Нині вони можуть самі створювати свої освітні програми, мають значно більше свободи у налагодженні зв’язків з іноземними вишами, і цей процес має стимулюватися та розвиватися.

Стратегічне завдання Міністерства у сфері вищої освіти — підвищення якості. Насамперед йдеться про створення зовнішньої та внутрішньої систем якості освіти. Тобто зараз ми розробляємо нові стандарти вищої освіти, які будуть виписані у результатах навчання. Зокрема, у співпраці з роботодавцями, вишами та іншими стейкхолдерами вже створено 80 стандартів нового покоління. Ми допомагаємо ВНЗ із розробкою внутрішніх процедур для забезпечення доброчесності, зменшення корупції у навчальному процесі. Зокрема, важливо подолати корупцію під час вступу на магістратуру, адже після впровадження ЗНО при вступі на бакалаврат, саме магістратура залишилася одним із найслабших місць у системі.

Чи не найбільше корупційних ризиків виникало в процесі вступу на магістратуру з «Права». Торік у межах пілотного проекту ми запровадили вступ на магістратуру з «Права» за системою ЗНО для 9-ти університетів, які зголосилися брати участь в експерименті. Цього року це поширено на всі без винятків університети. Ми плануємо поширити ЗНО для вступу на магістратуру й для спеціальності «Міжнародне право». Триває робота над запуском роботи репозитарію академічних текстів. Також минулого року запрацювала нова система розподілу держзамовлення, коли «місце йде за вступником», і зараз ми її вдосконалюємо.

…