Валентин Чебанов – «Наукова робота має стати престижною, а її фінансування – адекватним»

Валентин Чебанов –
член-кореспондент НАН України, доктор хім. наук, професор, перший заступник генерального директора з наукової роботи Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» Національної академії наук України (м. Харків)

Що спонукало Вас обрати в житті науковий шлях, і чи були моменти, коли хотіли цей вибір змінити?

Я вирішив, що буду хіміком ще в школі, у класі шостому, про що тоді й написав у творі, який вчителька потім розшукала й на першій зустрічі випускників зачитала. Тих, хто з шостого класу не змінив думки про майбутню професію, в класі було зовсім небагато. Дуже важливо, що мої батьки всіляко допомагали мені здійснити бажання – купували книги з хімії та й взагалі про науку, передплачували журнали «Химия и жизнь», «Наука и жизнь» і багато інших, у мене були набори «Юний хімік» різних типів та своя домашня лабораторія, як розумієте, із дуже сильними ароматами… Саме завдяки цьому 1991 року я вступив до Харківського державного університету (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) на хімічний факультет і з тієї пори працюю в галузі органічної хімії та продовжую навчатися майже щодня. Незважаючи на те, що 90-ті роки були досить важкими для науковців, та й сьогодні, на жаль, ставлення до науки не найкраще, змінити свій вибір мені й на думку не спадало — це ж так цікаво відкривати щось нове, працювати в лабораторії, створювати нові речовини та матеріали. Щоправда, в лабораторії я можу працювати лише тоді, коли отримую грант та їду за межі країни – в Україні адміністративна робота та інші «професорські» справи не залишають часу на улюблений синтез.

Над якими розробками працюєте в Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» Національної академії наук України (зокрема у важливих для нашої держави сферах енергонезалежності, обороноздатності, нових матеріалів)?

НТК «Інститут монокристалів» проводить дослідження в багатьох напрямах, зокрема в галузі хімії. Зазначу, що сьогодні в нашій установі створено один із найпотужніших центрів хімічної науки не тільки Слобожанщини, але й України загалом. Отримані в наших стінах нові речовини та розроблені матеріали мають широке коло застосування: від пошуку нових біологічно активних сполук для створення лікарських засобів або унікальних барвників для діагностичних систем до сучасних дисплейних та електронних пристроїв, сенсорних і сорбційних матеріалів.

Моя робота стосується насамперед органічного синтезу, хімії молекулярного різноманіття та хімії гетероциклічних сполук. Водночас розвиваємо перспективний та інноваційний науковий напрям – використання мікрохвильового й ультразвукового випромінювання для активації хімічних і фізико-хімічних процесів, що дуже важливо для підвищення енергоефективності під час впровадження відповідних технологій у виробництво. Наприклад, розроблені нами мікрохвильові сушки, які вже працюють на кількох підприємствах фармацевтичної та хімічної галузі, зменшують використання енергії в десятки разів і скорочують час виконання виробничих етапів. До того ж так звані некласичні методи активації є потужним інструментом хіміка й у лабораторії – переваги використання таких інноваційних методів у хімії дуже суттєві, зокрема: висока швидкість процесів та енергоефективність, відсутність локальних перегрівів, можливість створення екстремальних реакційних умов і ще багато інших, але це настільки широка тема, що заслуговує окремої розмови. Додам, що цього року я був обраний членом академії саме за спеціальністю «Мікрохвильовий органічний синтез» – це свідчить про те, що НАН України, формуючи пріоритетні наукові напрями, звертає увагу на дуже сучасні галузі науки.

X
X