fbpx

ЧОМУ СТУДЕНТИ НЕ ВЧАТЬСЯ, АБО ЯК УДОСКОНАЛИТИ ВІТЧИЗНЯНУ УНІВЕРСИТЕТСЬКУ ОСВІТУ

Анастасія Широка – канд. психол. наук, доцент кафедри психології та
психотерапії Українського Католицького Університету

У пропонованій статті ми не маємо на меті аналізувати суть зазначеної в заголовку проблеми, натомість пропонуємо кроки, які могли б змінити ситуацію на краще. Для полегшення сприйняття тексту кожен абзац містить окрему ідею. У матеріалі йтиметься про п’ять можливих новацій, представлених ключовими словами та виділеними грубим шрифтом. Сподіваюся, що це полегшить сприйняття тексту, а також залишить певний післясмак, над яким Вам ще захочеться порефлексувати певний час, наодинці чи разом із колегами. Можливо, щось із запропонованого Ви втілите у життя.

Отож ідея перша, як часто у закладах вищої освіти (ЗВО) проводять системний аналіз певної проблеми: збирають відповідні дані, опитують працівників чи студентів? Натомість, що складніше питання, то важче на нього запропонувати інтуїтивно правильну відповідь, покладаючись на попередній досвід. У багатьох науках напрацьовані власні інструменти системного аналізу. Мене колись вразив простотою аналіз Парето. Отже, щоб більше дізнатися, чому студенти не докладають зусиль до навчання чи вивчення окремих дисциплін, для початку корисно провести анонімне опитування: попросити їх назвати основні причини. Тоді починається найцікавіше: за ідеєю Парето, котра виправдала себе в багатьох ділянках, за 80 % проблем відповідає лише 20 % причин. Зазвичай ідеться про 2-3 скарги, вирішення котрих суттєво поліпшить і мотивацію, і присутність студентів на заняттях.

Якось натрапила на вислів про те, що навчання насамперед повинно інтелектуально стимулювати. З цією ідеєю буде пов’язана друга теза. Цікаво, що в нейробіології та поведінковій генетиці одним із трьох основних чинників розвитку мозку та розкриття генетичних задатків людини вважається збагачене стимулами середовище (інші два – це якість стосунків та тренування). Це означає, що навчальний матеріал повинен більше орієнтуватися не на засвоєння, а на створення виклику, проблеми, провокації. Сьогодні деякі університети в світі повністю використовують підхід проблемного навчання, але сама ідея може бути реалізована і в межах окремих пар чи дисциплін.

X
X