Ендрю Макінтош: «Людина повинна вміти мислити та робити власні висновки»

Ендрю Макінтош (Andy McIntosh) – професор університету Лідса (Великобританія), член Інституту математики та прикладних наук, Інституту енергетики, Інституту фізики і Королівського авіаційного товариства. Читав лекції та досліджував питання в галузі теорії горіння та термодинаміки понад 30 років, автор більш як 195-ти наукових робіт і статей з аеродинаміки, термодинаміки, горіння, біоміметики, має докторський ступінь Кренфілдського технологічного інституту (нині Cranfield University).

Ви читали лекції в декількох вищих навчальних закладах України. Які Ваші враження від українських студентів?

– Мені видалося, що українські студенти дуже старанні й серйозні на відміну від більшості своїх британських колег, які часто є дещо байдужими до навчання.

Вас було нагороджено визначною нагородою за дослідження механізмів природи та їх використання в інженерії. Розкажіть, будь ласка, про неї.

– Це була нагорода Times Higher Education Award 2010 року за видатний внесок у розвиток інновацій та технологій. Її було отримано спільно з компанією Swedish Biomimetics 3000 – спонсором роботи. Дослідження проводилися у сфері біоміметики, зокрема дослідження жука-бомбардира надихнуло запатентувати нові та більш ефективні й екологічні технології розпилення для паливних інжекторів, фармацевтичних спреїв, вогнегасників, аерозолів тощо. Ніхто, крім нас, ще так не досліджував цих жуків, аби застосувати їхні «здібності» у фізиці та інженерії.

Ви неодноразово наголошували на важливості критичного підходу під час викладання природничих дисциплін?

– У більшості західних країн склалася така освітня політика, згідно з якою єдиним способом навчання біологічних наук є застосування еволюційного світогляду. Еволюційний підхід зазвичай перешкоджає інноваційній діяльності, тому що студентів не навчають розробок.

Природничі науки відіграють важливу роль в інноваціях лише за умови критичного підходу до їх вивчення. Вказаний підхід є важливим тому, що дітей та молодь необхідно навчити навичок критичного мислення і це набагато важливіше, ніж пропонувати однобічний підхід до наукового дослідження, який зводиться до того, що студенти, як папуги, повторюють все, що каже викладач.

Підхід, який я вважаю правильним, не є традиційним у Західній Європі, але гадаю, що Східна Європа більш відкрита до того, щоб розглянути його. Тому варто зі шкільної програми дітей навчати критично мислити, а не зациклюватися на самій теорії. Людина повинна вміти мислити та робити власні висновки.

Як впливає критичний підхід у науці та освіті на економіку країн?

– Підхід критичного мислення не тільки заохочує студентів мислити розважливо, але також сприяє ширшому та креативному підходу до інновацій у промисловості, що, своєю чергою, має допомогти країнам Східної Європи випередити Захід в економічному розвитку.

Що Ви порадите досліджувати молодим українським ученим? Які знання будуть потрібні в майбутньому?

– Я рекомендую молодим ученим і студентам вивчати інженерію, а також бізнес та економіку. Їм також варто вивчати інновації та біоміметику (науку про природні конструкції) на інженерних курсах. Це дасть їм перевагу в розвитку нового бізнесу на основі нових здобутих ідей (за умови, що студентів-інженерів вчитимуть критичного мислення).

Чому важлива інтеграція наук для розвитку бізнесу і технологій?

– Бізнес перестає розвиватися без нових яскравих ідей, наукових розробок та інженерії. Розвиваючи бізнес, пам’ятайте:

а) будьте сильним лідером та беріть активну участь у власному бізнесі особисто;

б) переконайтеся, що ви правильно зрозуміли наукові аспекти того, що ви розробляєте і виробляєте;

в) сьогодні більшість новітніх наукових ідей потребують командної роботи – обдумайте, як мотивувати хорошу команду без егоїстичного лідерства. Успішне керування передбачає турботу про інших. Християнський світогляд допомагає реалізувати ці ідеї, як ми бачимо на прикладі розвинутих країн Європи.

Cпілкувалася для науково-аналітичного журналу «Наша перспектива» – Ольга Романенко (канд. екон. наук, член Ради молодих учених при МОН України).