Корупція у вітчизняних ВНЗ: особливості проявів та механізми подолання

Доктор екон. наук, професор Назар Подольчак 

(Національний університет «Львівська політехніка»)

Корупція для наших співвітчизників стала буденним явищем, яке сприймається якщо й не як абсолютно нормальне, то принаймні виправдане, зважаючи на тисячу і одну причину. Основні етапи життєдіяльності людини від народження, навчання, працевлаштування, створення сім’ї аж до відходу в кращий світ неможливо навіть уявити без поборів.

Не оминула корупція і вищу школу, мета якої — підготувати не тільки конкурентоспроможних фахово орієнтованих спеціалістів, але й сформувати еліту зі стійкими моральними та етичними принципами. Розбіжності між поставленою метою та її реалізацією у вітчизняній вищій освіті породжують чимало негативних явищ: деградацію суспільства, зростання недовіри до вищої освіти, зниження мотивації у студента, катастрофічно низьку якість навчання тощо. Відповідно, уся задекларована студентоцентричність та академічна свобода, які прописані у новому Законі України «Про вищу освіту», втрачають зміст та сенс без викоренення корупції.

Структура вітчизняної корупції у вищій школі сформувалась в недалекому минулому, основний етап її закладання припадає на 90-ті роки минулого століття, коли не лише трансформувалася економіка та суспільство, а й нівелювалися цінності останнього.

Справді антикорупційним став Указ Президента України В. Ющенка від 4 липня 2005р., в якому він доручив упродовж 2005–2006 рр. перейти до проведення вступних випробовувань у ВНЗ шляхом зовнішнього незалежного тестування. Однак успішне впровадження незалежного зовнішнього тестування призвело до переміщення корупції із вхідного (під час вступу до ВНЗ) до поточного (семестрове оцінювання) та кінцевого контролю.

Щодо діяльності самих ВНЗ у цій площині, то …