Лесь Курбас – творець і новатор українського театру

Народився Лесь Курбас 1887 р. у Самборі на Галичині в сім’ї акторів Ванди та Степана Курбасів, отож театр увійшов у його життя змалечку. Хлопчик їздив з батьками та їхнім мандрівним театром, вивчивши його репертуар. Відтак дитинство Леся проходило в селі Старий Скалат на Тернопільщині в діда Пилипа Курбаса, настоятеля місцевої церкви, в якого була величезна бібліотека. Лесь багато читав, грав на фортепіано, почав писати художні твори. Навчався у Тернопільській гімназії. Знав кілька іноземних мов (польську, німецьку, англійську, норвезьку).

1907 р. юнак вступив на філологічний факультет Віденського університету. У Відні відвідував драматичну школу вільного слухача при Віденській консерваторії. 1908 р. у зв’язку зі смертю батька Курбас перевівся на філософський факультет Львівського університету.

З 1912 р. співпрацював із Гнатом Хоткевичем у гуцульському театрі «Верховина». Згодом грав у театрі «Руська бесіда», де здобув великий успіх. На цей час припало і його велике кохання до талановитої акторки Катерини Рубчакової (дружини керівника театру «Руська бесіда»), яке, як розумів Лесь, не могло мати щасливого кінця. Не змігши подолати свої почуття, але усвідомлюючи потребу розв’язати цю ситуацію, Курбас не знаходить іншого порятунку, як накласти на себе руки. Він стріляє собі в серце з театрального револьвера, однак куля, зачепивши ребра, застряла в серці, не спричинивши смерті. Хірург вирішив не витягати її, бо така операція була небезпечною для життя. З цією кулею Лесь залишився назавжди.

1915 р. Л. Курбас заснував у Тернополі перший стаціонарний український професійний театр «Тернопільські театральні вечори», де навчав акторів гри, театральної культури, дикції, руйнуючи шаблони провінційного театру з його надмірним пафосом та зайвою сентиментальністю у виставах. 1916 р. Лесь Курбас переїхав до Києва на запрошення М. Садовського, який очолював тоді Київський український театр. Однак талант Леся потребує інших форм вираження, ніж ролі в народних п’єсах етнографічно-побутової тематики. Невдовзі Лесь Курбас організував молодіжну студію, яка з часом перетворилася на Молодий театр, у якому він як мистецький керівник і режисер поставив «Драматичні етюди» О. Олеся, «У пущі» Лесі Українки, «Горе брехунові» Грільпарцера, «Цар Едіп» Софокла та багато інших вистав. Багато працював над перекладацькою діяльністю. В усіх виставах Курбас прагнув увести в практику українського театру останні досягнення західноєвропейської театральної культури, сміливо експериментуючи, прищеплював нові ідеї і форми. Водночас режисер розумів важливість народної основи театрального мистецтва, звертався до творчості Т. Шевченка, зокрема інсценізував «Гайдамаки» (ця інсценізація мала великий успіх і була прийнята до вистави багатьма театрами).

…

ПЕРЕЙТИ ДО ЖУРНАЛУ