Плагіат у науці: причини виникнення та шляхи подолання

Плагіат є одним з найпоширеніших академічних злочинів. На жаль, попри всю важливість недопущення цього ганебного явища, плагіат не завжди сприймають як серйозну проблему, особливо в студентському середовищі.

Фахівці Віндзорського університету опитали студентську спільноту, щоб виявити найпопулярніші ситуації неправомірного використання чужих здобутків [1]. В опитувальному листі, де було зазначено 23 варіанти поведінки, яку можна вважати обманом у навчальній та науковій роботі, студенти зазначили — яку саме поведінку вони не вважають обманом. Отже, «не-обман» — це:

• використання студентами ідентичної інформації (або практично ідентичної) у двох різних курсах (32%);
• привласнення студентами чужих ідей, результатів, розробок у разі, коли викладач дав завдання зробити самостійну роботу (22,8%);
• перефразовування частин або цілого матеріалу без посилання на них у роботі (16,4%).

Студенти, котрі погодилися, що зазначені типи поведінки є обманом, водночас зазначили, що це є «тривіальним обманом».

Останнім часом, коли все швидшими темпами розвиваються інформаційні технології та Інтернет, спокуса привласнити чужий доробок стає щораз доступнішою. В Україні для подолання проблеми плагіату (за законом «Про вищу освіту» від 01.07.2014р. № 1556-VII) заплановано створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що передбачає організацію Комітету з етики, який, власне, і буде боротися із плагіатом.

Звичайно, плагіат є ганебним явищем, яке зводить нанівець усі паростки індивідуального, творчого мислення людини. І, зрештою, не дає розвинутися майбутньому науковцю. Однак давайте замислимося: як і звідки береться таке бажання — неправомірно використовувати чужі здобутки? Під час навчання студентів-першокурсників одним із найважливіших завдань викладача є навчити їх формувати власну думку. Часто студенти вперше в житті стикаються з необхідністю опрацювання величезного обсягу наукового і методичного матеріалу. Можливо, саме напочатку треба звернути особливу увагу на їхню роботу, щоб у разі потреби — знищити під корінь бажання вкрасти чужі напрацювання? Інакше кажучи, необхідно зробити так, щоб студенту навіть не хотілося вдаватися до плагіату, а натомість з’явилося бажання створити своє, особливе. Адже коли йдеться про плагіат, у це поняття вкладають значно ширший зміст, аніж просто обман. Плагіат підриває етичні цінності людини, повагу до науки, нівелює чистоту наукового доробку.

Передусім потрібно проводити бесіди про явище плагіату, доповнювати їх прикладами, які б наочно показали, що привласнення чужої роботи часом породжує великі проблеми. Наприклад, Дена Брауна, автора популярного твору «Код да Вінчі» та інших книжок, було звинувачено у привласненні чужої ідеї. Бесіди на цю тему часто спонукають осмислити цінність власної праці. Відомо багато випадків, коли була зруйнована кар’єра знаних письменників, науковців та політиків після того, як з’ясувалося, що кілька років або навіть десятиліть тому вони вчинили плагіат.

Часом викладач (для аспіранта — науковий керівник), даючи завдання студенту (аспіранту), зосереджує увагу лише на кінцевих результатах дослідження. Однак молоді науковці переважно не володіють навичками проведення досліджень. Здебільшого вони шукають сформульовані відповіді в Інтернеті, статтях або рефератах з готовими висновками. Замість того, доцільно розділити роботу на частини та зосереджувати більшу увагу на процесі дослідження, аніж на результаті.

Даючи завдання молодим дослідникам, слід наголо-сити на важливості правильного цитування першоджерел. Треба показати, як необхідно цитувати вчених та які переваги дає таке цитування. Можна організувати методичне заняття — семінар, на якому розглянути варіанти цитування, формування бібліографії, підготувати резюме власних аргументів з певної проблематики тощо. Під час роботи зручно використовувати такі ресурси, як EasyBib, Bibme та інші подібні. Важливо розвинути у молодого дослідника аналітичні навички, щоб він вмів оцінювати достовірність джерел, зокрема в Інтернеті.

У пригоді стане і значна кількість комп’ютерних програм, що дають змогу швидко і ефективно перевірити текст. Багато таких програм розміщено в Інтернеті в онлайн-режимі.

Боротьба з плагіатом не тільки сприяє формуванню критичного мислення, а й допомагає розвинути в собі такі важливі у ХХІ ст. навички, які будуть потрібні майбутнім ученим усе життя — вміння ефективно опрацьовувати матеріали усіх видів та формувати власну думку, що буде забезпечувати академічну цілісність навчального і дослідницького процесів.

Мрихіна О. канд. екон. наук, доцент Національного університету “Львівська політехніка”