fbpx

Ринок наукових послуг у США

Сергій Ярмолюк

 – доктор хім. наук, професор, завідувач відділу біомедичної хімії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Олексій Пушечніков

– канд. хім. наук, керівник дослідницького відділу (R&D Manager) у компанії Obiter Research LLC
Champaign, Illinois, USA

Про стан фінансування фундаментальних досліджень в Україні написано досить багато в національній пресі та інтернет-виданнях. Найбільш критично оцінив державні витрати на науку Сергій Грабовський у нещодавно опублікованій статті з промовистою назвою «Вбивство науки. Урядова зондеркоманда та її асистенти».

Як цивілізовані країни розподіляють кошти на науку й освіту? За зразок візьмемо структуру розподілу науково-дослідних бюджетних коштів у США, де лише третина фінансування йде на проекти, що можуть мати потенційне практичне застосування. Ще третина – на підтримку належного рівня освітнього процесу, і ще третина – на забезпечення високого рівня експертного середовища, що підтримує статус США як наддержави та є запорукою національної безпеки-4. Для Євросоюзу пропорції розподілу коштів, можливо, дещо інші, але, очевидно, мотиваційні фактори фінансування фундаментальної науки такі самі.

У розвитку світової фундаментальної науки простежуються негативні тенденції. І наразі не зрозуміло, які зміни чекають на наукову діяльність у майбутньому. Значне скорочення фінансування фундаментальної науки відбувається навіть у США, однак у цій країні негативні аспекти менш відчутні через загальний високий рівень заможності суспільства. Багато університетів скорочують професорські (tenured and tenure-track) посади, а викладацькі заповнюють контрактними (тривалістю до 1–3 років) лекторами5-7.

У певному сенсі, на жаль, Україна вже на кілька років випереджає деякі негативні світові процеси, що відбуваються в науці й освіті, і є застереженням для інших країн, оскільки на Заході – це тенденції, а ми поступово наближаємося до повної інтелектуальної деградації українського суспільства (http://usw.com.ua/profiles/blogs/aaas-and-science-magazine).

Отже, незважаючи на всі проблеми з бюджетом, фінансування наукових досліджень є елементом національної безпеки держави. Схоже на те, що, окрім науковців, ніхто цього не розуміє. Це не турбує ні українську владу, ні пересічних українців. Парадоксально, але науковці зобов’язані самоорганізовуватися в громадські спілки, вимагати фінансування для себе, проводити мітинги, пікети, акції протесту.

Громадські об’єднання українських науковців

На наш погляд, науковцям треба активніше політично об’єднуватися за пріоритетом особистого інтересу, а не …

X
X