Бути багатим і успішним завжди було престижно, але щоб увічнити власне ім’я на скрижалях історії, потрібно долучатися до загальнолюдських цінностей — мистецтва, літератури, культури в широкому розумінні цього слова. Треба бути гуманістом — підтримувати освіту, медицину, науку, мистецтво. Інакше кажучи, треба любити людей і Батьківщину, маючи вищу мету, ніж власний успіх, а саме: творити таку Україну, в якій хочемо жити, не виправдовуючися історично-політичними обставинами. Прикладом, як любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені, як сказав Є. Чикаленко, є життєвий чин багатьох українців (Острозькі, П. Могила, Г. Галаган, Симиренки, Андрей Шептицький, П. Яцик та ін.), що спонукає сучасників замислитися і продовжувати традиції меценатства в Україні. Серед них — рід Терещенків.
