Володимир Гнат: «Інноваційна екосистема НТУУ «КПІ» дає змогу реалізувати майже будь-яку інноваційну ідею…»

Володимир Гнат – Генеральний директор Наукового парку «Київська політехніка»

Розкажіть, будь ласка, про діяльність Наукового парку «Київська політехніка» і результати його функціонування.

Діяльність Наукового парку розпочалася у 2006 році, коли був ухвалений Закон України «Про Науковий парк «Київська політехніка». Згідно з цим законом НТУУ «Київський політехнічний інститут» отримав право створити окрему юридичну особу, комерційну, для реалізації науково-технічних проектів і проектів Наукового парку. За цей період Науковий парк пройшов декілька етапів розвитку – від початку створення і роботи за тими моделями, які наші фахівці бачили і вивчали за кордоном, до тієї моделі, за якою він зараз працює.

Зазначу, що Науковий парк КПІ (далі – Науковий парк) не є єдиною структурою, яка реалізує наукові дослідження КПІ, а є частиною інноваційної екосистеми. І це дуже важливо, оскільки результативність діяльності Наукового парку не може бути розглянута й оцінена окремо від діяльності інших структур. На початку діяльності робота Наукового парку була спрямована на те, щоби знайти адекватний спосіб реалізації тих цілей і завдань, які були перед ним поставлені в середовищі Київського політехнічного інституту. Результатом є інноваційна екосистема, яка охоплює Науковий парк, стартап-школу і бізнес-інкубатор, а ось останнім часом і ще ряд наших бізнес-партнерів – київських заводів, великих промислових підприємств, які зараз об’єднані в інноваційно-виробничу платформу «Київська політехніка». Що ми отримали? Інфраструктуру, в якій може розвиватися і бути реалізована у вигляді продукту, проекту чи якоїсь послуги майже будь-яка ідея кожного працівника, студента, аспіранта, молодого вченого університету. Тобто якщо в когось є ідея, яку він вважає інноваційною, чи то його власний винахід, чи то результат спільної наукової діяльності, він може звернутися у стартап-школу, де йому нададуть експертизу з погляду розвитку цієї ідеї до певного проекту і до певного бізнесу, а також проконсультують (якщо це вже більш-менш готовий продукт), як можна отримати додаткове фінансування. Якщо це наукові розробки, які вже мають певні результати чи є у вигляді готових продуктів, то автори цих проектів (розробок) звертаються до Наукового парку і, відповідно, за його допомогою можуть їх комерціалізувати набагато швидше, адже ми активно співпрацюємо з комерційними підприємствами, організаціями, інвесторами, яких цікавить не рівень ідеї, а вже рівень прототипу чи реального продукту або послуги. Якщо ж ми бачимо, що на якомусь етапі виникає потреба створення юридичної особи і виведення цього продукту на ринок (а представляти цей продукт повинна якась окрема юридична особа), то це вже справа бізнес-інкубатора, який допомагає оформити відносини між авторами, розробниками, інвесторами і, власне, перетворити це в окрему новостворену юридичну особу, яка буде виводити на ринок саме цей продукт.

Орієнтуючим показником для нас є насамперед результати нашого фестивалю інноваційних проектів – конкурсу Sikorsky Challenge, який в університеті проводився чотири роки поспіль, а цього року буде п’ятий, і результати досить обнадійливі. Кількість поданих на конкурс та відібраних інвесторами проектів і кількість залучених інвестицій з кожним роком зростає. Зауважте, що цей конкурс побудований за принципом не грантового конкурсу, тобто не КПІ виділяє гроші, і ми не знаємо наперед, яка сума є в інвесторів, ми просто створюємо майданчик, на якому якісно підготовлені проекти, зрозумілі бізнесу, зустрічаються з бізнес-структурами.

З результатами конкурсу ви можете ознайомитися на сайті університету. Там не вказані конкретні суми, але ми говоримо про проекти, які знайшли своїх інвесторів, тобто переважно це ті стартапи, в яких ідеї доведені до рівня прототипу або шукають гроші на його створення. Якщо ж говорити про серйозніші дослідження з погляду залучених інвестицій та готовності продукту, то це проекти Наукового парку. Вони в Науковому парку реалізуються у вигляді окремих контрактів на виконання робіт, замовлення послуг або створення продуктів з комерційними підприємствами – як великими і відомими (наприклад, КБ «Південне», ВО «Південмаш», НВО «Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського»), так і малими й середніми, які звертаються до нас стосовно реалізації виробничих завдань. Торік спільно з університетом було реалізовано близько 450 таких проектів – це понад 90 компаній, залучених до цього процесу. Говорю спільно з університетом, бо неправильно було б відділяти Науковий парк від університету, все-таки в Науковому парку немає своєї наукової виробничої бази і не може бути, тому що він створений насамперед для реалізації інтересів НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Відповідно, ми залучаємо наших фахівців, просуваємо на ринку ті розробки, які є в університеті, і разом з університетом визначаємо найсприятливіші форми реалізації проектів залежно від кожної конкретної ситуації. У разі співпраці, наприклад, з грантовими програмами Європейського союзу, ці проекти йдуть переважно через університет, адже він має право подаватися на такі програми. Якщо це є проекти Європейського союзу, пов’язані з малим і середнім бізнесом, то тут уже може подавати заявки комерційна структура – Науковий парк. Якщо це невеликі гроші інвесторів і класичні невеличкі стартапи на рівні ідеї, то це є, умовно кажучи, стартап-школа, яка може бути організатором цієї діяльності. Найважливіше, що люди бачать конкретні механізми, як можна комерціалізувати свої ідеї, можуть отримати консультацію, які шляхи є найефективнішими, а де можливе виникнення труднощів, також є нагода поспілкуватися з виконавцями таких проектів. Тобто створюється певне середовище, сприятливе для набуття досвіду, в якому є фахівці та інфраструктура.

Однією з головних перспектив є …